Зайчики (Україна)
За́йчики — село в Україні, у Волочиській міській територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області.
село Зайчики | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район/міськрада | Хмельницький район | ||||
Громада | Волочиська міська громада | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 223 | ||||
Площа | 1,22 км² | ||||
Густота населення | 182,79 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 31274 | ||||
Телефонний код | +380 3845 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°21′37″ пн. ш. 26°14′39″ сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
283 м | ||||
Водойми | Збруч | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 31274, Хмельницька обл., Волочиський р-н, с. Зайчики, вул. Центральна, 9 | ||||
Карта | |||||
Зайчики | |||||
Зайчики | |||||
Мапа | |||||
Загальна кількість дворів 95. У селі проживають 223 особи.
Населений пункт розташований на південний захід відносно обласного центру. Відносно районного центру на південь.
Неподалік від села розташований лісовий заказник «Зайчики»
Символіка
Герб та прапор затверджені 6 березня 2018р. рiшенням №124 XXXV сесії міської ради VII скликання. Автори - В.Олійник, О.Макар, П.Возний, М.Й.Тобух, К.М.Богатов, В.М.Напиткін.
Щит розтятий хвилясто на зелене і срібне поля нитяним хвиляcтим стовпом, розтятим хвилясто на золоте і лазурове. В першій частині два срібних дубових листки в стовп, у другій два зелених дубових листки в стовп. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "ЗАЙЧИКИ". Хвилястий поділ означає Збруч, листки - символ заказника "Зайчики".
Історія
Довгий час поблизу Зайчиків проходив державний кордон, згідно з алфавітним списком, складеним у 1844 році, село визнане таким, що входить у 50-тиверстий простір, від Австрійського кордону.
Межовим знаком була р. Збруч. Місцеві не ходили до річки, там була заборонена зона. Збруч довгий час був природним кордоном, спочатку між Російською імперією і Австро-Угорщини, згодом — між СРСР і Польщею.
У 1945 Зайончики перейменовані на Зайчики, Зайончиківська сільрада на Зайчиківську.[1]
У 1959 Сатанівський район ліквідований, село перейшло до Волочиського району.[2]
По дорозі до центру Зайчик на садибі знаходиться кам'яний хрест.
Вихідці із села брали участь у Німецько-радянській війні, 34 з них загинуло. Їхні прізвища викарбувано на постаменті пам'ятника що стоїть посеред села.
В центрі села також є каплиця Святого Петра і Павла. Її відкрито у 1999 році біля місця, де колись у давні часи, жителі встановили фігуру Божої Матері. Поблизу каплиці збудовано та освячено дзвіницю.
Клімат
Село лежить у помірному кліматичному поясі. Клімат помірно континентальний. Середня кількість опадів протягом року коливається від 550 мм. до 650 мм.
Водойми
Річка Збруч яка протікає на заході від центру села.
В околицях села розвідано родовище мінеральної води типу «Нафтуся». Родовище «Зайчиківське» паспортизоване і затверджено запаси мінеральної води 288 м³ за добу. За результатами розвідок і досліджень науковців, протяжність родовищ мінеральних вод по р. Збруч становить майже 100 км.
Історико та історико-архітектурні пам'ятки
Пам’ятник загиблим односельчанам в роки Німецько-радянської війни, пам’ятний знак безвинно закатованих односельчан в роки репресій 1934 – 1940 роках, встановлено хрест жертвам голодомору 1932 -1933 років, безіменна могила часів громадянської війни, капличка «Петра і Павла», яка була відкрита в 1999 році, державний кордон між СРСР і Польщею до 1939 року, розкопки амфор.
Джерела
- Паспорт Волочиської об'єднаної міської територіальної громади[недоступне посилання з квітня 2019]
- Кліматична карта України
Посилання
Примітки
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 4 червня 1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Кам'янець-Подільської області»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/33 від 23 вересня 1959 «Про ліквідацію деяких районів Хмельницької області»