Законодавчий сейм (1919—1922)

Законодавчий сейм (пол. Sejm Ustawodawczy) однопалатний парламентський орган, покликаний ухвалити конституцію відродженої Польщі, вибори до якого відбулися 26 січня 1919 р.[1] Розпочав діяльність у лютому 1919 р.: перше засідання — 10 лютого 1919 р. Був першим польським національним парламентом після Гродненського сейму 1793 року, проведеного за два роки до третього поділу Польщі, який припинив існування тогочасної незалежної польської держави.[2] Виконував конституційні функції як представницький орган до визначення політичного устрою держави шляхом прийняття конституції (установчі збори).

Начальник держави Юзеф Пілсудський відкриває першу сесію Законодавчого сейму 10 лютого 1919 р.

Робота сейму та ухвалення Малої конституції розглядаються як перший етап побудови незалежної Польської держави.[3]

Історія

До скликання Законодавчого сейму влада у Польській республіці, згідно з декретом уряду про вищі органи влади від 22 листопада 1918 р., належала тимчасовому начальникові держави Юзефу Пілсудському.

На час обрання Законодавчого сейму Польща не мала чітких кордонів і була втягнута в територіальні конфлікти і спори.[2] На підконтрольних польській державі територіях, на землях колишнього Конгресового королівства і Підляшшя та західної Малопольщі, 42 виборчі округи обрали 302 депутати.[4] До них долучилися 20 польських депутатів парламенту Німеччини, 26 польських депутатів парламенту Австро-Угорщини та відібрані кандидати в депутати з Цешинського краю (де вибори перервалися через військові дії).[5] У наступні місяці, коли польська влада поширилася і на деякі спірні території, було проведено ще пару виборів: 25 квітня 1919 р. у Великопольщі і 15 червня 1919 р. у Білостоцькому та Підляському краях.[5] Деякі депутати, які були тимчасовими представниками, поступилися своїми місцями новообраним.[5] 24 березня 1922 року до складу сейму увійшли і 20 депутатів від Серединної Литви.[5] Таким чином, чисельність сейму коливалася від 348 депутатів на початку і до 432 наприкінці його строку повноважень.[5] На виборах було віддано близько 5 мільйонів голосів.[6]

20 лютого 1919 Законодавчий cейм ухвалив Малу конституцію, відповідно до якої отримав усю повноту влади. [7]

Важливими законодавчими здобутками сейму були закони про військовий обов'язок, земельну реформу, розробка конституції та державна система медичного страхування.[8][9] 1921 року сейм прийняв «березневу конституцію».[9]

Останнє засідання цього сейму відбулося 27 листопада 1922 р.

Склад

У зв'язку зі зміною кількості депутатів та постійним дробленням і злиттям різних партій, неможливо все звести до єдиного списку Законодавчого сейму,[a] тому цей список має варіанти.

Партія або група (польська назва) Партія або група (Jędruch[6][10]) Партія або група (Nohlen, Stöver[10]) Голосів (Nohlen, Stöver) % (Nohlen, Stöver) Місць (Nohlen, Stöver) Місць (Jędruch)
Związek Ludowo-Narodowyне вказаноНародно-національний союз1 616 15729,0140?
?Національні демократине вказано72
Polska Partia SocjalistycznaСоціалістиПольська соціалістична партія515 0629,23534
Polskie Stronnictwo Ludowe "Wyzwolenie"Селянське «Визволення»Польська народна партія «Визволення»839 91415,15924
Polskie Stronnictwo Ludowe "Piast"Селянський «П'яст»Польська народна партія «П'яст»232 9834,246не наведено кількості
Polskie Stronnictwo Ludowe Lewicaне вказаноПольська народна партія «Лівиця»197 8383,512
?не вказаноПольська об'єднана селянська партія212 0973,835
?не вказаноСелянські списки234 3994,20
?Селяни загаломне вказано90
?Консерваторине вказано44
Stronnictwo Katolicko-Ludoweне вказаноКатолицько-народна партія102 2921,818
?Християнські демократине вказано31
?Національні лейбористине вказано25
?Середній класне вказано63
?Комуністине вказано2
?Меншина (німецька)Національні меншини96 6771,722
?Меншина (єврейська)Єврейська група602 92710,81116
Narodowa Partia Pracyне вказаноНаціональний робітничий союз67 2851,232
Bezpartyjni; bez przynależności klubowej («безпартійні; без фракційної належності»)Маленькі партії, незалежніМісцеві списки та незалежні863 34915,5429
Усього5 580 980100394432

Маршалом сейму був Войцех Тромпчинський.[5]

У липні 1922

Партія Місць  %
Polskie Stronnictwo Ludowe "Piast"
(Польська народна)
96
22,3
Związek Ludowo-Narodowy
81
18,8
Narodowe Zjednoczenie Ludowe
45
3,9
Polska Partia Socjalistyczna
34
10,4
Narodowo-Chrześcijańskie Stronnictwo Ludowe
26
6,0
Narodowo-Chrześcijański Klub Robotniczy
26
6,0
Klub: Polskie Stronnictwo Ludowe "Wyzwolenie"
24
5,6
Narodowa Partia Robotnicza
21
4,9
Klub Pracy Konstytucyjnej
16
3,7
Klub: Polskie Stronnictwo Ludowe—Lewica
11
2,5
Zjednoczenie Mieszczańskie
11
2,5
Stronnictwo Katolicko-Ludowe
7
1,6
Narodowa Partia Pracy (II RP)
6
1,4
Rady Ludowe
5
1,1
Komunistyczna Frakcja Poselska
2
0,5
Wolne Zjednoczenie Posłów Narodowości Żydowskiej (євреї)
10
2,9
Niemieckie Stronnictwo Ludowe (німці)
7
1,6
Незалежні
4
0,9
Разом 432 100

Виноски

a. ^  Ні перше джерело (Nohlen, Stöver), ні друге (Jędruch) не зберегли оригінали назв польських партій і груп, а використовували власні переклади. Тому точне іменування тієї чи іншої організації не завжди випадає можливим.

Примітки

  1. Л. Алексієвець. Мала конституція 1919 р. у розбудові польської держави
  2. Jacek Jędruch (1998). Constitutions, elections, and legislatures of Poland, 1493–1977: a guide to their history. EJJ Books. с. 269. ISBN 978-0-7818-0637-4. Процитовано 13 серпня 2011.
  3. Турчак О. В. Законодавчий сейм і Мала конституція 1919 р. як перший етап побудови незалежної польської держави
  4. Jacek Jędruch (1998). Constitutions, elections, and legislatures of Poland, 1493–1977: a guide to their history. EJJ Books. с. 270. ISBN 978-0-7818-0637-4. Процитовано 13 серпня 2011.
  5. Jacek Jędruch (1998). Constitutions, elections, and legislatures of Poland, 1493–1977: a guide to their history. EJJ Books. с. 271. ISBN 978-0-7818-0637-4. Процитовано 13 серпня 2011.
  6. Jacek Jędruch (1998). Constitutions, elections, and legislatures of Poland, 1493–1977: a guide to their history. EJJ Books. с. 289. ISBN 978-0-7818-0637-4. Процитовано 13 серпня 2011.
  7. Авторитарний режим ІІ Речі Посполитої
  8. Jacek Jędruch (1998). Constitutions, elections, and legislatures of Poland, 1493–1977: a guide to their history. EJJ Books. с. 273. ISBN 978-0-7818-0637-4. Процитовано 13 серпня 2011.
  9. Jacek Jędruch (1998). Constitutions, elections, and legislatures of Poland, 1493–1977: a guide to their history. EJJ Books. с. 272. ISBN 978-0-7818-0637-4. Процитовано 13 серпня 2011.
  10. Dieter Nohlen; Philip Stöver (31 травня 2010). Elections in Europe: A Data Handbook. Nomos. с. 1491. ISBN 978-3-8329-5609-7. Процитовано 6 листопада 2012.

Література

  • Andrzej Ajnenkiel, Od rządów ludowych do przewrotu majowego. Zarys dziejów politycznych Polski 1918–1926, Warszawa 1978
  • Tadeusz A. Siedlik, Historia Polski 1900–1939, Warszawa 1993
  • Adam Próchnik, Pierwsze piętnastolecie Polski niepodległej, Warszawa 1983.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.