Тешинське герцогство

Цешинське герцогство (лат. Ducatus Tessinensis) — держава у Центральній Європі середньовіччя і нового часу. Територія Священної Римської імперії (1327—1918), коронна земля Австрії (1804—1918). Розташовувалася у Верхній Сілезії з центром у Цешині. Одне з Сілезьких князівств. Керувалося польською династією П'ястів.

Цешинське герцогство
1281 – 1918
Прапор Герб
Розташування Цешин
Карта 1746 року
Столиця Цешин
Мови латина, німецька, польська, чеська
Релігії католицтво
Форма правління герцогство
Історія
 - Польща 1281 1281
 - під владою Богемії 1327
 - під владою Габсбургів 1653
 - Спа конференція 28 липня, 1920
Населення
 - 1910 434 000 осіб
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Тешинське герцогство

Назва
  • Цешинське герцогство (лат. Ducatus Tessinensis; нім. Herzogtum Teschen)
  • Цешинське князівство (пол. Księstwo Cieszyńskie; чеськ. Těšínské knížectví)
  • Тешинське князівство

Історія

Герцогство розділило історію Тешинської Сілезії, а також Сілезії взагалі; після феодального роздроблення Польщі, Цешинське герцогство було розділено в 1281 і управлявся сілезькими князями від П'ястів до 1290.[1] Цешинське герцогство було також складене з менших князівств в різний час, як наприклад Освенцимське князівство або Заторське князівство. Освенцимське князівство було відділено від Цешинського герцогства у 1315 (Заторське князівство у свою чергу відділилося від Освенцимського князівства у 1454).

У 1327 Казимир І, герцог Цешинський, присягнув богемському королю Іоанну Люксембурзькому. З того часу, герцогство стало автономним феодальним володінням під Богемською короною. [2] У 1442 герцогство було поділено між синами, які всі були формально герцогами Цешину, але реальний контроль над герцогством отримали Болеслав II і Пшемисел II який після смерті Болеслава II в 1452 управляв власноруч. Протягом царювання Вацлав III Адам герцогство, перейшло до протестантизму. Проте наступний князь, Адам-Вацлав знов прийняв католицизм. Правління П'ястів продовжувалося до 1653 по смерті останнього нащадка П'ястів, Єлизавети-Лукреції Цешинської.

З 1653 управляється Габсбургами. На початку 18-го століття, герцогство було надане Леопольду Лотаринзькому, як компенсація за його права на північно-італійське Маркграфство Монферрат, яке імператор надав князям Савойським як плата за допомогу. Імператор Франц I пізніше надав герцогство його старій дочці, Марії Христині. Хоча більша частина Сілезії перейшла до Пруссії після Першої Сілезької війни у 1742, Цешин залишився під Австрійським контролем як частина Австрійської Сілезії.

Цешинське герцогство стало частиною Австрійської імперії у 1804 і Австро-Угорщини в 1867. Наприкінці Першої Світової війни, була встановлено місцеве польське і чеське самоврядування і герцогство було поділено між Польщею і Чехословаччиною згідно з рішенням конференції у Спа в липні 1920.

Герцоги
Герб Цешинських П'ястів

Населення

За твердженням Австро-Угорського перепису, за 1910, герцогство мало 434,000 мешканців, серед них 234,000 (53.9%), полякомовні, 116,000 (26.7%), чеськомовні, 77,000 (17.7%) німецькомовні, і 7,000 (1.6%) інших.

Посилання
  1. Panic 2002, 6.
  2. Panic 2002, 7.

Джерела
  • Panic, Idzi (2002). Poczet Piastów i Piastówien cieszyńskich (Polish). Cieszyn: Urząd Miejski. ISBN 83-917095-4-X. OCLC 55650394.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.