Закопанський стиль

Закопа́нський стиль (пол. Styl zakopiański) — архітектурний стиль, започаткований Станіславом Віткевичем у 90-х роках XIX століття.

Вілла «Окша»
Станіслав Віткевич
Вілла «Колиба»
Вілла «Константинувка»

У закопанському стилі Віткевич поєднав традиційний стиль будівництва гуралів та елементи модерну, створивши таким чином основу для сучасної польської народної архітектури на основі культури Підгалля. В основному використовувався у будівництві пансіонатів, заміських будинків та вілл у курортному місті Закопане.

Закопанський стиль був також поширений у меблях (за проєктами львівського архітектора Казимира Мокловського виготовляли меблі в «закопанському» стилі[1]), господарському приладді, одязі, виробах з порцеляни, музичних інструментиах та сувенірах. У ширшому сенсі закопанський стиль охоплює всі прояви проникнення народної культури Підгалля в загальнонаціональну польську культуру.

Історія

Витоки закопанського стилю, як прояв польського національного модерну, почались у середовищі польських митців, які належали до патріотичного руху «Молода Польща». Формування закопанського стилю було реакцією польських патріотів на поширення швейцарського та норвезького стилів, напрямків історизму, в курортах Підгалля.

У 1886—1891 роках Станіслав Віткевич намагався зацікавити своєю ідеєю архітекторів, що створювали проєкти вілл, пансіонатів, санаторіїв і готелів, які масово будували в Закопаному для потреб туризму наприкінці XIX століття. У 1892 році він переселяється до Закопаного. Завдяки старанням та наполегливості Станіслава Віткевича закопанський стиль почав розвиватися, за рахунок будівництва нових споруд і створення суспільного дискурсу навколо цієї тематики. У Закопаному були збудовані вілли «Колиба» (1892—1893), «Пепіте» (1893), «Корвінувка» (1895—1896), «Зоф'ювка» (1895—1896), «Окша» (1895—1896), «Под Єдламі» (1896—1897), санаторій доктора Гавранка (1897—1898) та інші.

У 1904 році Станіслав Віткевич видав монографію «Закоп'янський стиль», у якій намагається привернути до стилю увагу польських митців та критиків мистецтва.

Інший поширювач закопанського стилю, архітектор Едгар Ковач, автор наукової праці «Закопанський спосіб» (1899), цікавився деталями та орнаментом закопанського стилю.

Характеристики

Головними особливостями стилю є фундаменти з колотого каменю, високий ґонтовий дах, велика кількість дерев'яних декоративних елементів.

Див. також

Примітки
  1. Архітектура Львова, 2008, с. 409.

Посилання

Джерела
  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Харчук Х. Архітектура курортної забудови Трускавця XIX — першої половини XX ст.: Монографія. — Львів, 2008. — 209 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.