Молода Польща

«Молода́ По́льща» — епоха в історії польської культури, що тривала одночасно із епохою європейського модерну (1891—1918 рр.) Існувала у межах загальноєвропейських тенденцій схожої направленості — Молода Європа: Молода Бельгія, Молода Німеччина, Молода Франція тощо, що характеризувалися прагненням до ліризму, творенням нових естетичних та етичних цінностей, культом особистості.
Вперше термін прозвучав у циклі програмних статей Артура Гурського, опублікованих 1898 р. у краківському часописі «Життя» під спільним заголовком «Молода Польща».
Згодом термін підтримали у своїх публікаціях Станіслав Бжозовський і Ян Лорентович.

Сторінка одного із провідних видань Молодої Польщі «Життя», Краків, 1898 р.

Історичне тло

Кінець ХІХ ст. став епохою швидкого прогресу, а отже — демографічного буму у світовому масштабі. Із цим пов'язуються процеси зростання агломерацій, розвиток промисловості, хвилі еміграції. З боку політичного життя спостерігалося масове запровадження парламентаризму і занепад монархічної системи. Суспільство активно витворювало різноманітні спілки та угруповання — від профспілок до політичних партій. Особливою популярністю користувалася соціалістична ідеологія, зародилася націоналістична ідея (зокрема пангерманізм). У зв'язку з останнім явищем у 1914 р. почалася І світова війна, що безпосередньо зачепила Польщу та неабияк вплинула на її подальшу історію. Для території Польщі період також характеризується посиленням активності політичних партій: створювалося багато угруповань, зокрема соціалістичних. Основним завданням будь-яких угруповань була боротьба за незалежність Польщі. Серед найбільших партій — ППС (Польська соціалістична партія) та Соціал-демократія Королівства Польського (до якої входили Фелікс Дзержинський та Роза Люксембург). До корпусу націоналістичних партій входили ЛП (Польська Ліга на чолі із Романом Дмовським), до народовців — Польська селянська партія (ПСЛ) тощо. Під час І світової війни сформувалися два основні напрями орієнтації — проросійський та проавстрійський (в залежності від ідейного спрямування партій).

Юзеф Пілсудський у роки І світової війни

Польські збройні сили брали активну участь у битвах І світової війни: йдеться про Польські легіони (бригади на чолі із Юзефом Пілсудським, Юзефом Халлером і Станіславом Шептицьким). Ця активність була помічена світовою громадськістю і стала причиною здобуття Польщею незалежності 11 листопада 1918 р.

Філософія та світогляд

Серед основних світоглядних тенденцій Молодої Польщі можна виділити:

тенденціяпроявивитоки
декаданскриза існування, сумніви, зневіра, відчуття безсилляфілософія Ніцше, Шопенгауера, Бергсона
культ краси і мистецтвавтеча від реальності, сприйняття мистецтва як єдиної цінності[1]філософія Ніцше, Раскіна,
діонісійські цінностізанепад моральності, культ алкоголю і наркотиків, крайній гедонізмсвітогляд Бодлера,есхатологічні і катастрофічні настрої
фемінізмфамм-фаталь, метафізика статі, рух суфражистокперша хвиля фемінізму (Велика Британія, рух суфражисток кін. ХІХ — поч. ХХ ст.)

Течії

На польську культуру впливали загальноєвропейські тенденції розвитку мистецтва та світогляду. Основні європейські течії адаптувалися на польському ґрунті і набували національних ознак.

течіяознаки змісту чи форми
модернізмнерозривність життя і страждання, втеча від життя у надії зменшити «біль існування»[2]
символізмпереконання у існуванні ідеального трансцендентного життя поза межами раціонального сприйняття[3]
декадансзанепад культури, невідворотня криза культури та всіх ідеологій
неоромантизм[4]індивідуалізм, потужний культ особистості, зацікавлення духовною сферою
імпресіонізмзахоплення красою моменту, гра асоціацій, фрагментарна композиція[5]
експресіонізмпоетика «крику душі», зображення внутрішнього життя людини, використання контрасту, гротеску, гіперболізації
сецесія[6]«відсторонення», «відхід», абстрагованість
fin de siècle«кінець віку», схилковість, кінець цивілізації та смерть культури

Ознаки кількох течій можна було помітити у творі одного автора, тобто течії перепліталися й перегукувалися між собою.

Реалізація у різних видах мистецтва

Література

Проза авторів Молодої Польщі була представлена наступними жанрами:

  1. роман
  1. новела — представлена у творчості Стефана Жеромського

Поезія займає особливе місце у доробку літераторів Молодої Польщі. Часто вірші мають у собі ознаки різних естетичних течій, як-от, поєднання символізму та імпресіонізму або натуралізму та експерсіонізму. Загалом, тематика поезії обертається навколо ідейних основ епохи — захоплення природою, втеча від реальності, оніризм, образність, віщування кінця світу, напруженість, безвихідь, філософування, бунт тощо. Найвизначнішими поетами епохи були:

Драма знайшла вираження у різних ідейних напрямах, таким чином драму Молодої Польщі можна поділити:

Малярство

У образотворчому мистецтві епохи Молодої Польщі панують ті ж ідейні засади, що й у інших видах тогочасного мистецтва. Щоправда, продовжує свою діяльність із ХІХ ст. легендарний Ян Матейко, суголосна йому творчість родини Коссаків — Юліуша і Войчеха, що зображували життя давньої Польщі або батальні сцени. Решта митців відповідали новим віянням часу:

Юзеф Хелмонський «Четвірка», 1881 р.
символістиімпресіоністиекспресіоністи
Яцек МальчевськийВладисав ПодковінськийВойчех Вайсс
Фердинанд РущицЯн СтаніславськийВладислав Подковінський
Вітольд ВойткевичЛеон ВичулковськийЛеон Вичулковський
Леон Вичулковський
Юзеф Хелмонський
Олександр Ґєримський
Вітольд Прушковський
Владислав Подковінський
Яцек Мальчевський «У тумані», 1893—1894 рр.

Серед інспірацій художників Молодої Польщі були:

  • середньовічне мистецтво
  • мистецтво Далекого Сходу
  • архаїчні та народні елементи
  • природа
  • людина як індивід, оточений Всесвітом
  • жінка, природу якої складно пояснити і розгадати (особливо продуктивно у сецесії)
  • світ міфології, народних вірувань і казок

Архітектура

Для аріхектурного стилю Молодої Польщі особливо характерна була сецесія.

Кам'яниця «Під жабами», Бельсько-Бяла.

Рисами сецесійної архітектури є:

  • естетизм
  • абстрактна форма і багата орнаментальність
  • оздоблення, інноваційність
  • відсунення функціональності будівлі на задній план
  • романтичні, неороманські і неоготичні мотиви
  • рослинний орнамент, постаті і маски жінок, фігури у вигляді драпірування чи шкіри
  • м'які криві лінії, випуклості

Характерні пам'ятки архітектури Молодої Польщі:

Музика

Молодопольська музика перебувала під скрайнім впливом культу Шопена[7]. Із цим намагалися опосередковано боротися Станіслав Пшибишевський (як теоретик мистецтва і автор ідеологічних трактатів) та деякі тогочасні композитори. Широку популярність здобув польський піаніст Ігнаци Ян Падеревський, манера якого, щоправда, мала небагато спільного із новими ідейними віяннями і залишалася у руслі традиції. На початку ХХ ст. було створено перший симфонічний оркестр Варшавської філармонії. Ця подія вплинула на становлення композиторської діяльності у столиці. На музичній арені з'явилися Мечислав Карлович, що намагався поєднати народні елементи із інноваційними європейськими зразками, Гжегож Фітельберг, який захоплювався російським фольклором і Людомир Ружицький, творчість якого відрізнялася небувалою різноманітністю жанрів. Найвідомішим же польським композитором поч. ХХ століття став Кароль Шимановський. На його манеру вплинула попередня традиція, а саме музика Шопена, Штрауса та Вагнера.


Примітки
  1. Ніцше Ф. Народження трагедії, або еллінство і песимізм
  2. Згідно: Світ як воля і уявлення А. Шопенгауера і Так казав Заратустра Ф. Ніцше
  3. Jean Moreas «Le Symbolisme» // «Le Figaro». — 1886.
  4. У польському культурному середовищі термін вперше з'явився: Edward Porębowicz Poezja polska nowego stulecia (1902)
  5. Клод Моне — Враження, схід сонця
  6. У Франції називався Art nouveau, в Англії — Arts and Crafts, в Німеччині — Jugendstil або Sezessionsstil, в Італії — Stile floreale або Stile liberty, у Польщі — secesja, Młoda Polska або Styl 1900.
  7. Jan Tomkowski Dom chińskiego mędrca, Państwowy Instytut Wydawniczy, 2000

Посилання

Джерела та література
  • М. М. Варварцев. Молода Польща // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 39. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  • Boy we Lwowie, red. Barbara Winklowa, Warszawa 1992.
  • Boy-Żeleński T., Ludzie żywi, Warszawa 1956.
  • Burt D., 100 najwybitniejszych pisarzy wszech czasów, Warszawa 2001.
  • Gutowski W., W poszukiwaniu życia nowego. Mit a światopogląd w twórczości Tadeusza Micińskiego, Warszawa-Toruń 1980.
  • Hutnikiewicz A., Stanisław Przybyszewski. Legenda i rzeczywistość, w: Portrety i zarysy literackie, Warszawa 1976.
  • Kolińska M. Stachu, jego kobiety i jego dzieci, Kraków 1978.
  • Osica J. Prasa, radio i telewizja w Polsce, Warszawa 2001.
  • Podlawska D., Płóciennik I. Leksykon nauki o języku, Bielsko-Biała 2002.
  • Studia o Tadeuszu Micińskim, pod red. Marii Podrazy-Kwiatkowskiej, Kraków 1979.
  • Tomkowski J. Młoda Polska, Warszawa 2001.
  • Tyniecki J. Inicjacje mistyka. Rzecz o Tadeuszu Micińskim, Łódź 1976.
  • Zawadzki A. Młoda Polska, [w:] Ilustrowane dzieje literatury. Od Antyku do Współczesności, Bielsko-Biała 2003.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.