Бевз Микола Валентинович

Народився 19 грудня 1954 року в с. Нагірянка (нині в межах м. Бучача, Тернопільська область, Україна). Має брата Володимира, теж архітектора[1].

Закінчив Бучацьку середню школу № 1 (у 1972 році, нині — Бучацька гімназія імені В. М. Гнатюка) і Бучацьку дитячу художню школу (вчитель — Омелян Ментус). У 1972—1977 роках навчався у Львівському політехнічному інституті (тепер — Національний університет «Львівська політехніка») на архітектурному факультеті (вчителі фаху — Тетяна Максим'юк, Віктор Кравцов).

У 1977—1978 роках працював архітектором у Студентському проєктно-конструкторському бюро при Львівському політехнічному інституті (під керівництвом Віри Лясковської[2]).

Від 1978 року й донині працює на викладацькій роботі у Львівському політехнічному інституті на архітектурному факультеті: до 1992 — асистентом та старшим викладачем кафедри Містобудування ЛПІ, від 1992 — на кафедрі реставрації та реконструкції архітектурних комплексів, у травень 2002 р. обраний завідувачем кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини.

Дійсний член Українського комітету Міжнародної ради з питань пам'яток та визначних міст ІCОМОS; у грудні 2003 року обраний віце-президентом Українського комітету ICOMOS. Віце-президент Товариства прихильників фортець і палаців (м. Львів). Член Наукового Товариства імені Шевченка у Львові. Член Товариства шанувальників Львова.

Співголова українсько-польської наукової експедиції (наукові дослідження, археологічні розкопки на території теперішньої базиліки Різдва Пречистої Діви Марії, колишнього Собору Різдва Пресвятої Богородиці) в місті Холмі[3]

Указом Президента України № 542/2016 від 6 грудня 2016 року присвоєно почесне звання «Заслужений архітектор України»[4].

Автор більше 30 архітектурних та містобудівних проєктів, зокрема:

• проєкту Музейно-меморіального комплексу Патріарха Йосипа Сліпого в с. Заздрість Теребовлянського району Тернопільської області (1996—1997 рр.),
• проєкту пам'ятника Іванові Вишенському в м. Судова Вишня (1979 р.),
• проєкту реставрації інтер'єрів аптеки «Під золотим левом» у м. Львові (1996 р.),
• генерального плану заповідника «Княжий Белз» (2003 р.),
• проєкту регенерації містобудівного комплексу історичного ядра міста Жовкви Львівської області (2001 р.),
• проєкту консервації та музеєфікації фундаментів Успенського собору Давнього Галича (нині в с. Крилос), 2001—2002 р. та інших.

Автор понад 150 наукових праць[5] в тому числі розвідки про архітектурний комплекс середмістя Підгайців та оборонні споруди міста на карті 1782 року.[6] Редактор видання «Володимир Вуйцик: вибрані праці» (Вісн. ін-ту "Укрзахідпроектреставрація. — Львів, 2004. — 328 с. — Чис. 14.).

У 1997 році відкрив Науково-дослідну лабораторію з регенерації заповідних архітектурних комплексів історичних міст України (НДЛ-104) при Інституті архітектури Національного університету «Львівська політехніка», якою керує, і в якій протягом останніх років виконуються науково-проєктні розробки для історичних міст західного регіону України — Львова, Жовкви, Белза, Бучача, Галича, Підгайців, Івано-Франківська.

1993 року разом з фахівцями та студентами проводив дослідження Монастиря святого Онуфрія у Львові.

• Квятковський А. Знайдено могилу сина Данила Галицького. Справді? // Zbruč. — 2015. — 11 червня.
• Колодницький С. Бевз Микола Валентинович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 40. — ISBN 978-966-528-318-8.
• Черкін Б. Бевз Микола Валентинович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.

• Інститут архітектури. Бевз Микола Валентинович
• Кафедра реставрації та реконструкції архітектурних комплексів (РРАК)
• Наукова діяльність кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів.