Зала століття
Зала століття, Народна зала (пол. Hala Stulecia, Hala Ludowa; нім. Jahrhunderthalle, англ. Centennial Hall) — оздоровчо-спортивна зала, розташована у Щитницькому парку Вроцлава. У 2006 році внесена до Списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО (один з 13 об'єктів цього списку, що розташовуються в Польщі).
| Зала століття у Вроцлаві | |
|---|---|
| Centennial Hall in Wrocław [1] | |
| Світова спадщина | |
 Зала століття | |
| 51°06′25″ пн. ш. 17°04′38″ сх. д. | |
| Країна |
 Польща |
| Тип | культурний |
| Критерії | i, ii, iv |
| Об'єкт № | 1165 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 2006 (30 сесія) |
  | |
|
| |
| |
 Зала століття у Вікісховищі | |
Зала Століття зіграла ключову роль у розвитку будівництва з бетону. Поєднуючи в собі піонерські інженерні та архітектурні рішення, вона стала зразком для зведення пізніших залізобетонних споруд.
Побудована в 1911-1913 роках за проєктом архітектора Макса Берга в ранньомодерністичному стилі. У 1962 році Зала століття була внесена до реєстру пам'яток Польщі. У 1977 році зала повторно була вписана до цього ж списку в складі архітектурного комплексу разом з Павільйоном чотирьох куполів, перголою і шпилем, які розміщені поруч. У 2006 році зала оголошена об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.
Історія
У 1907 році міська влада Бреслау (тодішня назва Вроцлава) прийняла рішення відзначити сторіччя Битви народів під Лейпцигом (1813). Запланували велику Виставку сторіччя, організацію якої доручили Карлові Маснеру, директору Музею художнього і стародавнього ремесла. Для цієї мети місто виділило території, розташовані на околиці Щитницького парку, на місці траси для кінних змагань. Поблизу розташовувався заснований на 40 років раніше популярний зоологічний сад.
Було проведено конкурс на освоєння території, в якому серед 43-х представлених переміг проєкт міського архітектора Бреслау Макса Берга. Незважаючи на оригінальний, але неоднозначний проєкт Зали і високу проєктну вартість (1,9 млн марок), 28 червня 1911 року отримано офіційний дозвіл на будівництво.
У момент створення Зала була винятковим об'єктом. Вона мала найширші у світі залізобетонні перекриття — великі розміри мали тоді ще нечисленні сталеві конструкції. Зала мала 42 м у висоту та купол 67 м у діаметрі. Максимальна ширина всередині Зали становила 95 м, а корисна площа — 14 000 м². Крім власне центральної зали в споруді передбачили ще 56 інших виставкових приміщень і великі кулуари, довкола головної зали. Загалом споруда розрахована на 10 000 осіб, у тому числі 6 000 — у центральній залі.
Джерела
- Erich A. Franz: Die Jahrhunderthalle. In: Bei uns in Breslau. Dülmen 1983, ISBN 3-87466-055-9, S. 32.
- Jerzy Ilkosz, Beate Störtkuhl (Hrsg.): Hans Poelzig in Breslau. Architektur und Kunst 1900—1916. Aschenbeck, Delmenhorst 2000.
- Jerzy Ilkosz: Die Jahrhunderthalle und das Ausstellungsgelände in Breslau. Das Werk Max Bergs. München 2006, ISBN 978-3-486-57986-4.
- Ernest Niemczyk: Hala Ludowa we Wrocławiu. Wydawn. Politechniki Wrocławskiej, Wrocław 1997, ISBN 83-7085-265-3. (mit deutschsprachiger Zusammenfassung)
- Helmut Sauer: Die Jahrhunderthalle zu Breslau. Historische Reminiszenzen. (hrsg. von der Vereinigung ehemaliger Angehöriger der Gerhart-Hauptmann-Oberrealschule zu Breslau) (= Die Grüne Reihe, Heft 16.) Selbstverlag A. Zappel, Leverkusen 2000.
- Gerhard Scheuermann: Das Breslau-Lexikon, Band 1. Laumann-Verlag, Dülmen 1994, ISBN 3-87466-157-1, S. 667—669.
- Günther Trauer, Willy Gehler: Die Jahrhunderthalle in Breslau. Berechnung, Konstruktion und Bauausführung. Sonderdruck aus Armierter Beton, Jahrgänge 1913 und 1914.
- Ferdinand Werner: Der lange Weg zum neuen Bauen. Band 1: Beton: 43 Männer erfinden die Zukunft. Wernersche Verlagsgesellschaft, Worms 2016. ISBN 978-3-88462-372-5, S. 334—340.