Залип'я

Зали́п'я — село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

село Залип'я
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Івано-Франківський район
Рада Рогатинська міська громада
Код КАТОТТГ UA26040270250057591
Основні дані
Засноване 1995
Населення 209
Площа 9,851 км²
Густота населення 23,96 осіб/км²
Поштовий індекс 77015
Телефонний код +380 03435
Географічні дані
Географічні координати 49°25′57″ пн. ш. 24°34′42″ сх. д.
Водойми Гнила Липа
Місцева влада
Адреса ради 77016 Івано-Франківська область, Рогатинський район, с. Потік, вул. Роксолани, 8
Карта
Залип'я
Залип'я
Мапа

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської области» увійшло до складу Рогатинської міської громади [1]

Історія

Поселення виникло на правому березі річки Гнила Липа між селами Підгороддя, Черче та Потік. За давніми переказами, Залип'я виникло в часі спровадження робітників з Бессарабії графом Красінським, який дозволив їм поселитися на своїх землях. Біля села знаходиться курган-могильник невизначеного періоду, який взятий під державну охорону. Старожили дану могилу називали «Кам'яна фігура». У селі споруджена церква Св. Миколая, яка, за різними джерелами, датується 1898 та 1904 рр. Між селами Підгороддя та Залип'я збереглися сліди давнього замку. В околицях замку в 80-их рр. ХХ ст. знайдено човен-довбанку, розкішні оленячі роги та гарматне ядро. На жаль, перші два предмети через байдужість одного з тих, хто їх виявив, не збереглись.

Івано-Франківська обласна Рада народних депутатів рішенням від 21 лютого 1995 року утворила Потіцьку сільраду і підпорядкувала їй село Залип'я з Черченської сільради.[2]

Місцева рада

До 2020 знаходилася за адресою 77016, Івано-Франківська обл., Рогатинський р-н, с. Потік, вул. Роксолани,263 (укр.)

Населення

У 1939 році в селі проживало 470 мешканців (410 українців, 20 поляків, 30 латинників, 10 євреїв)[3]. Кількість населення станом на 09.12.1931 р. становить 435 ч., на 01.01.1993 р. –248, на 01.01.2009 р. — 217.

Давній замок(Залишки давньоруського Рогатина)

В селі (2 км від м Рогатина), в уроч. Замок, на прав. бер. р. Гнила Липа, знаходиться городище — залишки давньоруського Рогатина (П. А. Раппопорт), згадки в джерелах з сер. XIV ст. Майданчик поселення, план трапецеподібний (70 х 80 м) із напільного (південно-зах.) Сторони укріплена дугоподібним валом (вис. 4м) і ровом. З північної сторони валу простежується в'їзд. Підйомний матеріал на поселенні: давньоруська (кінця XI—XIV ст.) Гончарна кераміка. Місцеве населення називає дану територію «Підзамче».

«Підзамче» — натякає на зв'язок місця з замком. Зрозуміло, що іноді так називали і місце, де зовсім не була замок, а городище, але в даному випадку цей топонім має велике значення. Про це нижче …

«Залишки давньоруського Рогатина» — це інтригує найбільше. Перша письмова згадка Рогатина відноситься до 1184, Рогатин 12 століття і нинішній Рогатин — це не одне і те ж. Випадок не унікальний, звичайно. Наприклад, можна згадати нинішній Збараж, який веде відлік свого віку від зміцнення, яке знаходиться від нього на деякому віддаленні, тобто Старого Збаража. І це, звичайно, не єдиний приклад переносу центру міста на нове місце. Просто інтригує думка, що в Залип'ї може бути не просто городище, а давньоруський град, який удостоївся згадки в літописі і той самий укріплений пункт, який пов'язаний з витоками історії Рогатина.

"Згадане в джерелах з сер. XIV в "- тобто після навали Батия життя тут не згасла. Укріплений пункт продовжував жити. Хоча, ясна річ, може це і перебільшення … може якийсь житель довколишнього села розбив тут в 14 столітті з горя десяток глечиків / судин, уламки яких знайшли вже в наш час і на основі цієї знахідки археологи порахували, що життя на цій території не затихало в цей період …

«Майданчик поселення, трапецеподібний (70 х 80 м) у плані» — по-перше, трапеція — це, начебто, не зовсім типова форма для укріплень городища. По-друге, зазначена територія за площею підходить під описи дитинця, але ніяк не міста. Якщо тут був давньоруський Рогатин, то, ймовірно, поблизу зміцнення знаходилася основна забудова міста. Чи були у неї свої укріплення, чи ні, того не відаю.

«з напільної (південно-західної) сторони було укріплено дугоподібним валом (вис. 4м) і ровом» — супутник малює трохи іншу картину обрисів укріплень. фото цього місця демонструють вали куди більш значної висоти, ніж зазначені «4 м».

"з південного краю валу простежується в'їзд "- щось схоже на в'їзд простежується в північно-західній частині валу. Може це місце якраз і мається на увазі як «північний край валу».

«Підйомний матеріал на поселенні: давньоруська (кінця XI—XIV ст.) Гончарна кераміка» — наявність кераміки 14 століття має на увазі, що життя тут не згасла після навали Батия.

Тепер звернемо свій погляд на карти. На північній околиці села можна побачити чотирикутний в плані об'єкт, огороджений валом, фото надаються знизу:

Примітки
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 12 листопада 2021.
  2. Нормативно-правові акти з питань адміністративно-територіального устрою України
  3. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 69 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.