Залізниця Казахстан — Туркменістан — Іран

Залізниця Казахстан — Туркменістан — Іран міжнародного транспортного коридору «Північ — Південь» — залізниця, побудована в 2009–2014 роках в Центральній Азії, що зв'язує Казахстан, Туркменістан і Іран[2]. Залізниця створила додаткові шляхи, що зв'язують Казахстан, центральні райони Росії з Туркменістаном, Іраном, країнами Перської затоки, Південної та Південно-Східної Азії і дозволяє збільшити транзитний вантажний і пасажиропотік, зменшує витрати на перевезення, заощаджує час подорожі і викликає економічне зростання в регіонах, по яких проходить залізниця, через збільшене транспортний рух і забезпечення доступності сільських районів.[3]

Залізниця Казахстан-Туркменістан-Іран
каз. Қазақстан-Түрікменстан-Иран темір жолы/Qazaqstan-Túrikmenstan-Iran temir joly
Статус діюча
Повна назва туркм. Gazagstan-Türkmenistan-Eýran demir ýoly
Роки функціонування 2014
Країна  Казахстан,  Туркменістан,  Іран
Експлуатаційна довжина колій 935 км[1]

Пролягає від станції Бейнеу в Казахстані до станції Горган в Ірані. Дільниця від ст. Бейнеу до ст. Узень була збудована ще за радянських часів.

Історія будівництва
Залізнична станція Берекет

У 2007 між Казахстаном, Туркменістаном та Іраном було підписано тристоронню міжурядову угоду про будівництво лінії Жанаозен — Гизилгая — Берекет — Етрек — Горган з подальшим виходом на мережу російських залізниць[4], що скоротить маршрут на 600 км.[5][6]

У 2009 році країни приступили до будівництва.[7]

Ділянка Казахстан — Туркменістан

У листопаді 2011 року було завершено будівництво казахстанської дільниці.[8]. Відкриття лінії було заплановано на 2012 рік[8].. Але будівництво туркменської ділянки на цей час не було завершено[9]

11 травня 2013 відбулося урочисте відкриття прикордонного переходу Болашак (Казахстан) — Серхетяка (Туркменістан).[10]

На казахстанській дільниці були також відкриті станції: Бастау, Акбобек, Бопай, Тайгир, Курмаш, Бестортколь.[11]

Ділянка Туркменістан — Іран

У вересні 2012 року з низки економічних причин був розірваний контракт з іранською компанією «Парс енерджі», яка будувала туркменську дільницю Берекет-Етрек[12].

У травні Іран запросив Киргизстан приєднатися до будівництва залізниці[13].

27 травня 2013 було відкрито іранську дільницю Горган — Інче-Барун, завдовжки 88 км.[14] У червні було підписано договір на будівництво 13 залізничних мостів на туркменській дільниці Берекет — Етрек, яку планувалося завершити в серпні 2014 року.[15]

У червні 2013 року президент Туреччини Абдулла Гюль заявив що Туреччина готова приєднатися до транспортного коридору Іран-Туркменістан-Казахстан.[16]

23 серпня 2014 року було завершено будівництво туркменської дільниці залізниці.[17]

3 грудня 2014 року відбулася урочиста церемонія відкриття залізничної магістралі «Північ — Південь».[18]

Фінансове забезпечення будівництва

Частину північного туркменського відрізка (Берекет — Гізілгая — Серхетяка) залізниці (тільки електропостачання, сигналізація і телекомунікації) частково (75%) профінансував Азійський банк розвитку, у розмірі $ 225 млн. Інший відрізок міжнародної залізниці на території Туркменістану (Берекет — Етрек) будувався за рахунок кредиту в розмірі $ 371 млн, наданого Ісламським банком розвитку.[19]

Вартість будівництва казахстанської дільниці склала 65 млрд тенге[7] ($ 430 млн).

На будівництво іранського відрізка Горган — Інче-Барун знадобилося 10 місяців і $106 млн.[20]

Примітки
  1. від ст. Узень до ст. Горган
  2. Казахстан вышел к Персидскому заливу
  3. Между Казахстаном и Туркменистаном налажено прямое железнодорожное сообщение. Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 9 грудня 2014.
  4. Международный транспортный коридор «Север — Юг»
  5. Шустов, Александр (30.03.2009). И все-таки коридор «Север — Юг»… Насколько удачно Туркмения «впишется». Фонд стратегической культуры. Архів оригіналу за 28.07.2012. Процитовано 15 квітня 2011.
  6. Соглашение о строительстве железнодорожной линии Узень (Казахстан) — Кызылкая — Берекет — Этрек (Туркменистан) — Горган (Иран). Посольство Республики Казахстан в Туркменистане. 16 октября 2007 года. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
  7. Новая магистраль открывает новые возможности для предприятий Казахстана и Туркменистана, стимулируя экономический рост и повышение благосостояния наших народов — Глава государства
  8. Казахстанская часть транснационального проекта «Узень — граница с Туркменистаном» завершена. http://www.zakon.kz. 5 декабря 2011. Архів оригіналу за 7 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2011.
  9. Дорога не достроена, вице-премьер уволен, gundogar.org, 14.01.2013
  10. Президенты Казахстана и Туркменистана открыли новый железнодорожный переход между двумя странами, kt.kz, 11.05.2013
  11. По новой железной дороге Узень — государственная граница с Туркменистаном начал ходить пригородный поезд Узень — Болашак Архівовано 7 грудня 2014 у Wayback Machine., railways.kz, 17/01/2013
  12. Туркменистан расторгает контракт с иранской компанией
  13. Иран пригласил Кыргызстан присоединиться к строительству ЖД «Казахстан-Туркменистан-Иран»[недоступне посилання з квітня 2019]
  14. Иран ввел в эксплуатацию железную дорогу до Туркменистана, ansar.ru, 27 мая 2013
  15. На туркменском участке железной дороги Казахстан-Туркменистан-Иран будет построено 13 железнодорожных мостов, gundogar-news.com, 23 июня 2013 года
  16. Турция готова присоединиться к транспортному коридору Иран-Туркменистан-Казахстан — президент
  17. Досрочно завершено строительство туркменского участка транспортного коридора «Север — Юг»!
  18. При участии Президентов Туркменистана, Казахстана и Ирана состоялась торжественная церемония стыковки железнодорожной магистрали «Север — Юг»
  19. АБР профинансирует строительство части туркменского отрезка железнодорожного коридора Север — Юг
  20. В Иране введена в строй железная дорога, которая свяжет страну с Туркменистаном и Казахстаном, fergananews.com, 29.05.2013
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.