Залізняк бульбистий

Багаторічна трав'яниста рослина висотою 40—150 см. Коріння довге, має кореневі потовщення. Стебло прямостояче, просте або гіллясте, голе, фіолетово-пурпурне. Нижні листки довгочерешкові, трикутно-серцеподібні; середні — на більш коротких черешках, яйцеподібно-ланцетні з серцеподібною основою; верхні — майже сидячі, ланцетні, гостро пальчасті. Все листя зверху темно-зелене, голе, з нижнього боку світле і запушене. Суцвіття довге, в густих мутовках по 10–16 квіток. Приквітки лінійно-шилоподібні, з довгими щетинистими волосками. Віночок завдовжки 15—20 мм, рожевий або ліловий, запушений зовні світлими волосками; верхня губа його по краю війчаста, нижня з бічними лопатями. Плід — горішок з волосками на верхівці. Цвіте в травні — серпні. Плоди дозрівають в липні-серпні.

Росте в Євразії від Китаю до Європи. Зростає в заплавних пісках та чагарниковій хащі, на схилах балок та в степових низинах, на узліссях.

В їжу придатні варені та смажені кореневі бульби. У Калмикії бульби готували про запас як картоплю. Іноді висушували, перетирали в ступках на крупу й борошно невисокої якості. Крупу з бульб і зараз заготовляють чабани для приготування молочної каші. До калмицького чаю окрім листя чаю, пахучого перцю, лаврового листя, солі, молока, коров'ячого масла, обов'язково додають борошно з бульб залізняка. На Кавказі також вживають бульби вареними та печеними, з борошна печуть млинці, коржі, оладки.

• 
  Бульби
• 
  Квіти
• 
  Плоди
• 
  Листя

• М. Л. Рева, Н. Н. Рева. Дикі їстівні рослини України. — К.: Наукова думка, 1976. — 168 с. — С. 63

• Залізняк бульбистий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 168. — ISBN 5-88500-055-7.