Залізорудна промисловість України

У країні наприкінці XX ст. добувалося 13,5% від обсягу світового видобутку зал. руди. Усього наприкінці XX ст. (1997-98 рр.) працювало 18 шахт і 11 кар’єрів. Основна продукція гірничодобувних підприємств: багаті руди (Fe 54-61%), концентрат (Fe 63,8-66%), залізорудні окатки (окатиші) і агломерат. Річний видобуток руди в Україні сягав у 1997. 115 млн т, у 2000 р. – 55,9 млн т, у 2001 – 54.66 млн т. Виробництво Fe-концентрату в 2001 становило 42.29 млн т, котунів (обкотишів) – 11.99 млн т і знижувалося. Виробництво аґломерату – 10.92 млн т і зростало.

Розробляються родовища в Полтавській, Дніпропетровській і Запорізькій областях. Основним промисловим типом є багаті мартитові руди в залізистих кварцитах, а також гематитові руди і бурі залізняки. Як правило, в металургійне виробництво вони поступають без збагачення, незначна частину піддають магнітній сепарації. Приблизно 75% залізняку добувається відкритим способом і близько 25% – підземним.

Україна займає 7-е місце у світі за виробництвом сталі – 33.1 млн т сталі в 2001 (+5.4% до 2000). Стальна індустрія дуже залежить від експорту. У 2001 р. експорт становив 28.7 млн т сталі (87% видобутку руди). Експорт металу забезпечує 47% надходжень іноземної валюти для країни. Станом на 2000 р. частка України у світовому виробництві заліза становила 4%. Запасів залізних руд в країні вистачає на сотні років видобутку і переробки.

Основним районом залізорудної промисловості є Криворізький залізорудний басейн, який дає понад 90 % видобутку залізної руди. Промисловий комплекс Криворіжжя станом на початок XXI ст. може добувати на рік понад 190 млн т сирих руд і отримувати з них близько 70 млн т товарної продукції. Розробляються як багаті зал. руди, так і бідні магнетитові кварцити, бурі оолітові залізняки. Видобуток ведеться підземним і відкритим способами. Багаті руди добувають на 16 шахтах ВО “Кривбасруда", на ш. “Центральна" Інгулецького ГЗК і ш. “Експлуатаційна" Запорізького залізорудного комбінату. Роботи ведуться на глиб. 1000-1300 м, відпрацьовуються майже 190 рудних тіл потужністю від 2 до 180 м. Системи розробки, що застосовуються - з обваленням руди і вмісних порід (бл. 60%), з відкритим очисним простором (бл. 20%) і з закладенням виробленого простору (бл. 20%). Всі осн. процеси видобутку руди механізовані. Гірничотранспортне обладнання - бурові каретки, навантажувально-транспортні машини; прохідницькі комбайни, вібротехніка і інш.

Відкритий видобуток у кінці XX ст. проводився на кар'єрах Південного ГЗК, Новокриворізького ГЗК, Центрального ГЗК, Північного ГЗК, Інгулецького ГЗК, Полтавського ГЗК і Камиш-Бурунського залізорудного комбінату. Глибина кар’єрів понад 200 м (макс. до 320-350 м). Обсяги розкривних робіт 180 млн м3. Використовується циклічно-потокова технологія. Застосовуються буро-підривні роботи, а також крокуючі екскаватори. У 2002-2003 р. для підривних робіт почали застосовувати екологічно і фізіологічно безпечну ВР нового покоління – украніт.

Понад 80% руди, що добувається в Кривбасі підлягає збагаченню. Тонко подрібнені магнетитові кварцити переробляють мокрою магнітною сепарацією; на ряді комб-тів впроваджена суха магнітна сепарація дробленої руди перед подрібненням. Частка концентратів в товарній руді 72-74%. Грудкування концентратів проводиться на ф-ках Центрального, Північного і Полтавського ГЗК, випуск аґломерату на аґломераційних ф-ках Південного, Новокриворізького ГЗК.

Планується переробка окиснених залізних руд на Криворізькому ГЗК окиснених руд (КГЗКОР) поблизу м. Долинська Кіровоградської обл. Згідно з проектом продуктивність за рудою І черги повинна складати 26,4 млн т на рік (10,8 млн т концентрату, 9,9 млн т обкотишів з вмістом заліза 58,7%). Будівництво розпочато 1985 р. Введення в експлуатацію КГЗКОРу передбачено планами розвитку гірничо-металургійного комплексу України до 2010 р. Комбінат є міжнародним промисловим об’єктом, у його проекті беруть участь крім України (56,4%) Румунія (28) та Словаччина (15,6%). Пуск комбінату дозволить вирішити актуальну проблему залучення до промислової переробки слабкомагнітні окиснені руди, які є відходами діючих гірничо-збагачувальних комбінатів (раніше складувалися у відвали разом з іншими пустими породами, що привело до втрати бл. 500 млн т залізорудної окисненої сировини до 1980 р.). Розрахунковий прибуток від реалізації проекту комбінату становить 14,0 млн дол. США на рік, крім того, очікується суттєве покращення екологічної ситуації в регіоні Кривбасу. Створюється близько 2700 нових робочих місць.

На початку XXI ст. найбільшим виробником концентрату був Інгулецький ГЗК – 10.4 млн т у 2001 (-9.6% до 2000). Південний ГЗК виробляв 8,3 млн т (-0,6% до 2000), Полтавський ГЗК – 5,19 млн т (-20,3% до 2000) концентрату. Новокриворізький ГЗК підвищував виробництво концентрату – 6,59 млн т (+9,8 до 2000), Північний – 6,57 млн т (+9,9%) [Mining Annual Review 2002].

Як показала практика експлуатації Криворізьких залізорудних родовищ, всі вони є комплексними. У процесі попутного видобутку або переробки відходів збагачення залізняку можливе вилучення ґранату, мусковіту, тальку, скандію, ванадію, літію, берилію, золота - всього близько 50 видів металевих і неметалічних корисних копалин.

• Білозерський залізорудний район
• Криворізький залізорудний басейн
• Керченський залізорудний басейн
• Кременчуцька магнітна аномалія

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.