Замок Фінкенштайн

Замок належав герцогам Каринтії, які передали його своїм міністеріалам, які від замку стали зватись фон Фінкенштайн. На 1223 дійшло до суперечки Генріха фон Фінкенштайна з єпископ Бамбергу Генріхом І[2] (нім. Heinrich I. von Bilversheim) за право контролю переїзду через річку Ґайль. Після вигасання династії фон Фінкенштайнів замок перейшов до герцогів Каринтії, якими з 1335 були Габсбурги. Імператор Максиміліан I передав замок володіння Фінкенштайном Сигізмунду фон Дітріхштайну[3] (нім. Siegmund von Dietrichstein). Дітріхштайни розбудували замок і володіли ним до 1861 року. З кінця XVIII ст. замок стоїть покинутим.

Найстаріша частина замку збудована у романському стилі. У 2-й пол. XV ст. замок перебудували у готичному стилі. Другі східні ворота збудували після 1508 р., а біля третіх воріт стоїть вежа XIV-XV ст. У південному крилі видніється колишня каплиця св. Ваофоломія. Теперішні власники влаштували біля входу до замку концертну арену на 1.500 місць, яка використовується для фестивальних вистав у липні-серпні кожного року.

Арена біля замку

• Hugo Henckel-Donnersmarck: Burgen und Schlösser in Kärnten. Leon, Klagenfurt 1964. (2 Bände)(нім.)
• Franz Xaver Kohla, Gustav Adolf von Metnitz, Gotbert Moro: Kärntner Burgenkunde Erster Teil - Kärntens Burgen, Schlösser Ansitze und wehrhafte Stätten Geschichtsverein für Kärnten, Klagenfurt 1973(нім.)
• Michael Leischner, Alois Brandstetter: Burgen und Schlösser in Kärnten. Carinthia, Klagenfurt 2000, ISBN 3-85378-520-4(нім.)
• Georg Clam Martinic: Österreichisches Burgenlexikon. Burgen und Ruinen, Ansitze, Schlösser und Palais. 2. Auflage. Landesverlag, Linz 1992, ISBN 3-85214-559-7(нім.)
• Gerhard Stenzel: Von Burg zu Burg in Österreich. Kremayr & Scheriau, Wien 1973, ISBN 3-218-00229-X(нім.)
• Hermann Wiessner, Margareta Vyoral-Tschapka: "Burgen und Schlösser in Kärnten - Hermagor, Spittal/Drau, Villach" 2. erweiterte Auflage. Birken-Verlag, Wien 1986(нім.)

• Finkenstein (Alt-Finkenstein)(нім.)
• FINKENSTEIN(нім.)

• Замок Федераун