Замок Хора (Калімнос)

Замок був побудований у XI столітті візантійцями для протидії набігам османських піратів Ізміра. Використовувався для моніторингу моря спільно з сторожовими баштами, розташованими на сусідніх пагорбах. На його території знайдено археологічні знахідки класичного та елліністичного періодів а також періоду Римської імперії.

Розбудова замку здійснювалась за лицаря Фантіно Квіріні (1433-1453 роках). Замок зазнав руйнувань від землетрусу в 1492 року. Протягом трьох років тогочасні власники замку — лицарі-госпітальєри відремонтували, модернізували його та володіли ним до захоплення османами у 1523 році.[1][2] Жителі острова мали право побудувати житло в середині замку за умови сплати відповідних коштів каштеляну замку, що сприяло швидкому заселенню замку та будівництву житла і храмів.

На східній стіні замку за Великого магістра Фабріціо дель Карретто (1513-1521) для посилення оборони була побудована оборонна башта, а в центрі замку звели два великі резервуари для води.[1] Османи володіли замком до 1912 року.[1]

Замок площею 30 га. розташований на висоті 255 метрів над рівнем моря напроти сусіднього замку Хризохерії. Він був заселений до 1912 року. Поступово, починаючи з XVII століття, жителі замку поступово переселялися до навколишніх поселень Хору та Потія.[2]

Замок мав міцні стіни висотою від 1 метра на заході зі сторони неприступної скелі до 7,5 метрів на півдні і шириною 1,5 метра, а також лише одну подвійну браму з підйомним мостом, оскільки до нього можна було дістатися лише з південної сторони. Зі східної сторони був ще один прохід, наразі закладений каменем. Південна та східна сторони мають вежі та були посилені гарматами. Стіни замку мали амбразури для стрільби з рушниць та зубці. На стінах збереглися мармурові герби госпітальєрів датовані 1514 та 1519 роками. Загальний вигляд замку відповідає періоду панування госпітальєрів з невеликими доопрацюваннями османів.[2][3]

Замок населяло 1200-1500 жителів, тут є руїни млина для виробництва оливкової олії, резервуари для води, руїни багатьох невеликих житлових будинків та 10 церков.[3]