Замок у Пщині
Замок у Пщині (пол. Zamek w Pszczynie) — давня магнатська резиденція у місті Пщина у Верхній Сілезії.
Замок у Пщині | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
північний фасад замку | ||||
49°58′41″ пн. ш. 18°56′25″ сх. д. | ||||
Тип | палац | |||
Статус спадщини | культурна спадщина Польщіd і об'єкт культурної спадщини | |||
Країна | Польща | |||
Розташування | м.Пщина, Сілезьке воєводство | |||
Архітектурний стиль | необароко | |||
Засновано | 17 століття | |||
Будівництво | XI або XII ст. — | |||
Сайт | zamek-pszczyna.pl | |||
Ідентифікатори й посилання | ||||
GeoNames | 6285261 | |||
Замок у Пщині (Польща) | ||||
Замок у Пщині у Вікісховищі |
Разом з історичними ландшафтним парком в англійському стилі, площею 156 га, створює палацово-парковий комплекс. У 1946 році перетворений на музей, в даний час діє під назвою «Музей замковий у Пщині» (пол. Muzeum Zamkowe w Pszczynie). Зареєстрований в Державному реєстрі музеїв. На відміну від багатьох інших замків та палаців в Сілезії, пошкоджених в результаті Другої світової війни і відразу ж після неї, в замку у Пщині збереглися оригінальні інтер'єри та меблі, які роблять його однією з найцінніших пам'яток житлової архітектури в Польщі.
Історія замку
Згідно записів Генрика Шаффера, літописця Пщинського князівства у XIX ст., початки Пщинського замку слід шукати у XI або XII століттях, коли він був побудований за правління династії П'ястів як сторожова вежа на торговому шляху з Київської Русі до Моравії, виступаючи також як мисливський замок (це друга функція залишалася аж до ХХ століття). У ті часи Пщинська земля належать до Малопольщі. Увійшла до складу Сілезії в 1178 році, коли краківський князь Казимир II Справедливий подарував її князеві Мєшку I Плясоногому, правителю Ратиборського князівства. У 1327 році князь Лєшек Ратиборський був змушений платити данину королю Богемії Яну Люксембурзькому (у збереженому документі Пщина зазначається як місто — civitas), що свідчить про належність Пщинської землі до сфери впливу Чехії. Після смерті Лєшека в 1336 році його землі перейшли до брата — опавського князя Миколи II з роду Пржемисловичів.
На початку п'ятнадцятого століття представниця російсько-литовського роду княгиня Олена,[1] донька чернігівського князя Дмитра Ольгердовича Корибута, побудувала тут цегляний готичний замок. Протягом наступного століття будівля переходила з рук в руки, і в 1549 році її купив Вроцлавський єпископ Балтазар Промніц, який перебудував замок і перетворив його в резиденцію в ренесансному стилі. За наступні двісті років володіння замком родом Промніца він ще більше змінився, ставши двоповерховим палацом в стилі бароко. Останній раз будівля реконструювалася французьким архітектором в кінці дев'ятнадцятого століття. Палац зберігся до наших днів в ідеальному стані — всі біди, включаючи Другу Світову війну, обійшли його стороною (під час війни тут розташовувалася саперна школа) і сьогодні тут можна побачити автентичні інтер'єри, колекцію зброї і мисливських трофеїв.[2]
Цікаві факти
Замок у Пщині — улюблене місце молодят. Їм дуже подобається фотографуватися на фоні значної старовинної споруди.[3]
Примітки
- у трилогії «Саґа про Рейневана» Анджея Сапковського згадується як Гелена з Пщини, або «Вдова на Пщині»
- Замок князей Пшчинских. turbina.ru (рос.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 19 березня 2013.
- Замок в Пшчине. sightseen.turistua.com (рос.). Архів оригіналу за 12 листопада 2012. Процитовано 19 березня 2013.