Заперечення (значення)
- Дія зі значенням заперечити.
- Заява про незгоду з ким або чим-небудь, доказ проти чогось. Спростування чого-небудь.
Заперечення проти позову — аргументовані докази, що спростовують пред'явлений позов.
- Невизнання існування, значення, доцільності чого-небудь.
- Заперечення (психоаналіз) — використовується для психологічного захисного механізму, коли людина стикається з тим, що занадто незручно приймати і замість того відкидає його, наполягаючи на тому, що це не відповідає дійсності, при цьому незважаючи на те, що можуть бути незаперечні докази іншого.
- Заперечення (філософія) — знищення, подолання, заміна старого новим, попереднього наступним у процесі поступального розвитку. Те, що своєю появою, самим фактом свого існування заперечує що-небудь, свідчить про його неспроможність.
- Заперечення (граматика) — слово, яке заперечує зміст іншого слова або речення (в українській мові – частки не, ні).
- Заперечення — унарна операція над судженням.
- Заперечення, інверсія (англ. negation) — булева операція, результат якої має булеве значення, протилежне булевому значенню операнда.
Операнд | Результат |
---|---|
Істина | Хиба |
Хиба | Істина |
Джерела
- Заперечення (значення) // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
Посилання
- Заперечення інстинкт // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 469-471. — 1000 екз.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.