Запод
Запод (також Запот; алб. Zapodi; серб. Запод / Zapod) — село на північному сході Албанії.
Село
|
Географія
Входить до складу громади Запод округу Кукес. Розташоване в албанській частині історичної області Гора. Основним населенням є етнічна група горанці. Крім села Шіштевац, горанці в Албанії живуть також в селах Бор'є, Кошаріште, Оргоста, Орешек, Очікле, Пакіша, Шіштевац та Цернолево.[2]
Найближче до Заподу розташовуються села Пакіша, Кошаріште, Очікле і Беля. Два горанські села - Пакіша і Кошаріште - розташовані на схід від Запода, село Очікле, у якому також живуть горанці, - розташоване на північний захід, албанське село Беля - на захід.
Історія
Після Другої Балканської війни 1913 року частина території Гори, на якій розташоване село Запод, була передана Албанії. У 1916 році під час експедиції в Македонію і Поморав'є село відвідав болгарський мовознавець Стефан Младенов, за його підрахунками в селі в той час було близько 40 будинків.[3]
Згідно з рапортом головного інспектора-організатора болгарських церковних шкіл в Албанії Сребрена Поппетрова, складеним в 1930 році, у селі Запод налічувалося близько 80 будинків.[4]
Примітки
- Zapod, Albania Page (англ.). Falling Rain Genomics. 1996—2010.(Перевірено 12 лютого 2014)
- Ахметовић Б. Самостална општина Гора, потврда самосвојности и основа за очување ентитета и идентитета Горанаца // Горанци, Муслимани и Турци у шарпланинским жупама Србије: проблеми садашњих услова живота и опстанка: зборник радова са «Округлог стола» одржаног 19 априла 2000 године у Српској академији наука и уметности / (организатори) Српска академија наука и уметности, Одбор за проучавање Косова и Метохије (и) Географски институт «Јован Цвијић» / Милан Бурсаћ. — Београд : Географски институт «Јован Цвијић» САНУ, 2000. — С. 55—56.
- Младенов С. Пътешествие из Македония и Поморавия // Научна експедиция в Македония и Поморавието 1916. — София : Военноиздателски комплекс «Св. Георги Победоносец», Университетско издателство «Св. Климент Охридски», 1993. — С. 184.
- Поппетров С. Поверителен рапорт №54. — Тирана, 1930.