Заратит

Зарати́т — мінерал, водний гідроксилкарбонат нікелю.

Заратит
Загальні відомості
Статус IMA сумнівний (Q)[1]
Хімічна формула Ni3(CO3)(OH)4х4H2O.
Nickel-Strunz 10 5.DA.15[2]
Dana 8 16b.4.1.1
Ідентифікація
Колір Смарагдово зелений
Сингонія кубічна
Просторова група невідомо[3]
Блиск скляний до жирного
Густина 3,0—3,75
Інші характеристики
Названо на честь Antonio Gil y Zárated[4]
 Заратит у Вікісховищі

Загальна характеристика

Хімічна формула: Ni3(CO3)(OH)4х4H2O.

Містить (%): NiO — 59,56; CO2 — 11,7; H2O –28,74.

Сингонія кубічна.

Твердість 3,0—3,75.

Густина 2,6.

Смарагдово зелений. Прозорий до напівпрозорого.

Блиск скляний до жирного. Крихкий.

Злом раковистий. Ізотропний. Масивний, або у вигляді кірок. Вторинний мінерал у основних та ультраосновних гірських породах. Асоціює з іншими карбонатами та гідроксидами.

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
  3. http://rruff.info/doclib/hom/zaratite.pdf
  4. webmineral.com

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Заратит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Заратит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.