Зарафа

Зарафа (1825[1] — 12 січня 1845) — жирафа-самиця, що протягом 18 років в першій половині 19 століття мешкала у «Саду рослин» в Парижі. Вона була першою з трьох жираф, подарованих трьом європейським монархам єгипетським пашею Мухамедом Алі та першою жирафою в Європі з моменту смерті жирафи, подарованої правителю Флорентійської республіки Лоренцо Медичі в 1486 році.

Зарафа у 1827 році
«Нубійська жирафа», картина Жака-Лорана Агаса, близько 1827 року, зображує одну з жираф (що потрапила до Лондона), надісланих до Європи Мухамедом Алі.

У 2012 році на основі історії Зарафи було знято однойменний мультфільм.

Історія

Зарафа була надіслана французькому королю Карлу X османським намісником Єгипту Мухамедом Алі. В 1824 році османська армія намагалася подолати греків у війні за незалежність, і султан Махмуд II запитав Мухамеда Алі про допомогу. Як один із засобів допомоги, за порадою французького консула Бернардіно Дроветті, паша вирішив подарувати Франції екзотичний подарунок, з метою переконати її короля припинити допомогу грекам.

Зарафа була спіймана в молодому віці, арабськими мисливцями біля Сеннара, Судан, доставлена верблюдами до Хартума, а звідти перевезена Нілом до Александрії. Разом з нею було надіслано трьох корів, що постачали молоду тварину молоком. З Александрії жирафу та корів перевезли до Марселя, її супроводжували араб-доглядач і суданець-прислужник Дроветті на ім'я Атір. Оскільки судно не було пристосовано для перевезення високих тварин, у палубі довелося прорізати отвір, щоб жирафа могла висовувати голову. Подорож тривала 31 день і завершилася 31 жовтня 1826 року. Побоюючись перевезення навколо Піренейського півострова, супроводжуючі вирішили, що краще тварина пройде пішки 900 км від Марселя до Парижа. Тварина перезимувала в Марселі та в супроводженні натураліста Етьєна Жоффруа Сент-Ілера 20 травня відправилася до Парижа, якого досягла через 41 день. У всіх містах, через які проходила жирафа, вона збирала великі натовпи глядачів, зокрема в Ліоні на неї прийшло подивитися 30 тис. мешканців міста.

Жирафа була представлена королю 9 липня в палаці Сен-Клод і відправлена на постійне місце мешкання до Саду рослин. Жирафа, що досягла росту 4 м, викликала сенсацію в Парижі. Наступними днями на неї прийшло подивитися понад 100 тис. парижан або 1/8 населення міста. Оноре де Бальзак написав про неї оповідання, Гюстав Флобер приїхав подивитися на неї з Руана. У моду швидко увійшли високі зачіски à la girafe, плямистий одяг, зображення жираф на кераміці.

Зарафа мешкала в Парижі впродовж 18 років до своєї смерті, увесь час за нею доглядав Атір. З її тіла було зроблено опудало, що простояло у фоє Саду багато років, а зараз стоїть в одному з музеїв міста Ла-Рошель.

Див. також

Посилання
  1. Étienne Geoffroy Saint-Hilaire, «Quelques considérations sur la Girafe», в роботі Audouin, Brongniard et Dumas, «Annales des sciences naturelles», том 11, Paris, Crochard, 1827, p.211-213

Література

Ресурси Інтернету
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.