Заремба (хутір)

На північний захід від поселення пролягли автошлях Тернопіль–Чернівці (за 3 км) і залізниця Копичинці (за 1 км).

Назва походить від прізвища першого поселенця Заремби.

До 1958 р. належав до села Гадинківці, нині його вулиця Підлісна за 2 км на захід від села.

Відомий із 1925 р., виник у результаті розпарцеляції маєтку Артура Цєлєцького, який землі за Гадинківським лісом і межею з Чортківським повітом роздав колоністам із Західної Польщі.

Протягом 1925–1939 рр. — хутір Копичинецького повіту Тернопільського воєводства. Після 17 вересня 1939 р. у Зарембі встановлено радянську владу. Від січня 1940 р. до приєднання до с. Гадинківці хутір — Пробіжнянського району.

З 6 липня 1941 р. до 23 березня 1944 р. — під нацистською окупацією. В роки німецько-радянської війни у Червоній армії загинули жителі хутора: Тит Буберняк (1897–1944), Федір Буберняк (1925–1944), Іван Гардзель (1920–1945), Микола Малаш (1922–1944), Володимир Мороз (1926–1945); пропали безвісти: Тадей Бортняк (1913–1945), Микола Молодняк (1914–1945).

У березні 1949 р. на хуторі було 39 дворів, проживало 199 осіб, працювали школа, клуб; у лютому 1952 р. — 51 двір, 283 особи. Місцева влада планувала перетворити Зарембу в село, однак у 1958 р. хутір приєднано до Гадинківців.

• церква святого Петра і Павла (2002).

Є клуб.

• Заремба

• Щавінський, В. Заремба // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 52. — ISBN 978-966-457-228-3.