Заренок Тетяна Пилипівна
| Тетяна Пилипівна Заренок | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася |
25 грудня 1917 місто Василевичі Мінська губернія (нині Речицький район, Гомельська область Білорусі) | |||
| Померла | 18 листопада 2007 (89 років) | |||
| Громадянство |
 СРСР →  Білорусь | |||
| Діяльність | акторка | |||
| Заклад | Національний академічний драматичний театр імені Якуба Коласа і Academic Drama Theatre Brestd | |||
| Нагороди |
| |||
Тетяна Пилипівна Заренок (нар. 25 грудня 1917, м. Василевичі Мінська губернія (нині Речицький район, Гомельська область Білорусі — пом. 18 листопада 2007) — білоруська радянська театральна актриса, Заслужена артистка Білоруської РСР (1955), Народна артистка Білоруської РСР (1967).[1]
Біографія
Народилася 25 грудня 1917 року в місті Василевичі Мінської губернії, нині Речицького району Гомельської області Білорусії.
У 1930 році вона навчалася на театральних курсах у Мінську, де її викладачем був Євстигней Мирович.[2] У 1931 році була відправлена у Вітебськ, закінчила там у 1933 році театральну студію. Працювала до 1951 року в Білоруському театрі імені Якуба Коласа (нині Національний академічний драматичний театр імені Якуба Коласа). Однією з найкращих робіт актриси у цей період була роль Павлини Бохан у виставі «Співають жайворонки»[3] Кіндрата Кропиви.
Під час німецько-радянської війни актриса разом з театром перебувала на евакуації в Уральську Казахської РСР, потім в місті Орєхово-Зуєво Московської області. Під час війни працювала в тилу і виїжджала з концертними бригадами на передову. В жовтні 1944 року театр повернувся до Вітебська.[2]
У 1952 році Тетяна Пилипівна Заренок вступила в трупу Брестського драматичного театру (нині Брестський академічний театр драми), де плідно працювала до виходу на пенсію в 1974 році.
Померла 18 листопада 2007 року.
Одружилась з білоруським театральним діячем — Леонідом Павловичем Волчецьким. Їх дочка Тамара Волчецька також стала актрисою і працювала у Брестському театрі.[2]
Творчість
Т. Ф. Заренок — виконавиця гостро характерних і комедійних, лірико-драматичних ролей. Створені нею образи відрізнялися глибокою насиченістю, правдоподібністю і типізацією жіночих характерів. Серед найкращих ролей в класичному та радянському репертуарі:[1]
- Фаншетта («Одруження Фігаро» П. Бомарше),
- Мартіна («Лікар мимоволі» Мольєра),
- Белотелова, Варвара («Одруження Бальзамінова», «Гроза» О. Островського),
- Наташа («На дні» М. Горького),
- Ольга («Три сестри» А. Чехова),
- Дунька («Любов Ярова» К. Треньова),
- Н. К. Крупська («Фінал» П. Строгова, «День тиші» М. Шатрова, «Брестський мир» К. Губаревича).
Заслуги
- В 1955 році була удостоєна звання заслуженого артиста Білоруської РСР, у 1967 році їй було присвоєно звання народного артиста Білоруської РСР.
- Була нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради УРСР (1955, 1967), а також медалями.
Джерела
- Заранок Таццяна Піліпаўна // Беларуская Савецкая енциклапедия. Т. 4: Графік — Зуйка / Гал. ред. П. У. Броўка. — Мн.: Бел. Sav. Энцыкл., 1971. — С. 500.
- Заранок Таццяна Піліпаўна // Беларуская енциклапедия: У 18 т. Т. 6: Дадаізм — Застава / Рэдкал.: Р. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн, 1998. — С. 537—538.
- Заранок Таццяна Піліпаўна // Тэатральная Білорусь: Енциклапедия: У 2 т. Т. 2: Лабанок — Яшчур / Рэдкал.: Р. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн, 2003. — С. 424—425.
- Заранок Таццяна Піліпаўна // Енциклапедия літаратуры i мастацтва Беларусі: У 5-i т. Т. 2 / Рэдкал.: I. П. Шамякін (гал. ред.) i інш. — Мн.: БелСЭ, 1985. — С. 488—489.