Засніжені дахи

Картина є однією з небагатьох робіт художника, яка залишилась у публічних колекціях після його смерті в 1894 році.[2]

Розмір полотна 81x65 см. Спочатку вона була подарована братом Кайботта в 1894 році до музею в Люксембурзькому палаці,[3], потім передана до Лувру в 1929 році. В 1947 році картину було переміщено до Національної галереї Же де Пом, в якій після Другої світової війни зберігались багато робіт імпресіоністів. В 1986 році її було переміщено до Музею д'Орсе разом з роботами інших імпресіоністів, де вона перебуває і до сьогодні.[3]

Гюстав Кайботт створив багато картин, що показують урбаністичний Париж з незвичних перспектив, наприклад вид на вулицю з середини будівлі на картині «Молодий чоловік біля вікна» (фр. Jeune homme à la fenêtre) (1875), або перебільшена перспектива «Паризька вулиця; дощова погода» (фр. Rue de Paris, temps de pluie) (1877). Засніжені дахи зображує засніжені дахи на Монмартрі в Парижі з якоїсь високої точки, ймовірно балкону. Така перспектива не була звичною у французьких картинах, а Кайботт ймовірно був натхненний роботами фотографа Іпполіта Байяра.[4]

Для написання картини Кайботт використав переважно монохромну палітру відтінків сірого кольору, додавши трохи інших кольорів для зображення деталей будинків.[2]

Картину було вперше показано на четвертій виставці імпресіоністів, яка відбулась в Парижі в 1879. Вона була однією з 25 робіт, які Кайботт представив на виставці. На той час картина не викликала в глядачів значного інтересу, бо вони надавали перевагу його портретам та морським пейзажам. Однак зараз ця картина та ще одна, що також зображує дахи і була на тій виставці, вважаються важливими роботами цього художника.[2]