Затвор (зброя)

Найпоширеніша система ручного затвора — подовжньо-ковзний поворотний затвор (англ. bolt-action).

Затвор гвинтівки Mauser 98 в зборі

Затвор Mauser 98 у розібраному вигляді

Перша гвинтівка з ковзним затвором була розроблена в 1824 Йоганном фон Дрейзе (Johann Nikolaus von Dreyse). Гвинтівка Дрейзе була прийнята на озброєння прусської армії в 1841[1]. Нова гвинтівка дала прусській армії велику перевагу: у Битві при Кеніггреце (нім. Schlacht bei Königgrätz) між прусською і австрійською арміями австрійці зазнали нищівної поразки, причому їх втрати перевищували втрати прусської армії в шість разів. В галузі стрілецької зброї почалася гонка озброєнь, з'явилися казеннозарядні гвинтівки конструкції Snider (1865), Werndl (1867), Terssen (1868), Reminton (1867), Chassepot (1868), Мартіні-Генрі (1871), Маузера (1871)[2]. Російська армія прийняла на озброєння гвинтівку системи Бердана (1868).

Існує три основні конструкції ковзного затвора: Маузер, Лі-Енфільд і Мосін-Наган. Ці системи використовуються в переважній кількості моделей гвинтівок з ковзним затвором, винятки вельми рідкісні. Основні відмінності стосуються способу замикання ствола, ступеня обертання затвора і кількості упорів, що утримують затвор під час пострілу.

Найпоширенішою системою є затвор системи Маузер, був вперше застосований в гвинтівці Mauser M98 (1898). Окрім власне гвинтівок Маузер, ця система використовувалася в американській гвинтівці M1903 Springfield, японській Arisaka, англійській M1917 Enfield американського виробництва та інших.

Завдяки присутності третього упору в задній частині затвора, конструкція «Маузер» забезпечує надійніше замикання ствола при пострілі, в порівнянні з Лі-Енфільд або Мосін-Наган. Тому тільки Маузер дозволяє використовувати патрони підвищеної потужності типу «Магнум».

Англійський затвор Лі-Енфілд дає менш щільне замикання ствола, ніж затвор Маузера. В результаті, при незначному зниженні купчастості, помітно прискорюється процес перезарядження і, отже, темп стрільби. З іншого боку, ця система виключає використання патронів типу «Магнум».

Затвор має змінну головку, що дозволяє шляхом заміни головки міняти розмір патронника (англ. headspace), що, у свою чергу, дозволяє використовувати патрони різних конструкцій.

Окрім бойових гвинтівок Лі-Енфільд, що стояли на озброєнні країн Британської співдружності, затвор цього типу використовується у великій кількості конструкцій мисливської зброї.

Затвор конструкції Мосін-Наган (1891) істотно відрізняється як від Маузера, так і від Лі-Энфілд. Конструкція затвора досить складна, але відрізняється міцністю і надійністю. Як і Лі-Енфілд, Мосін-Наган не допускає використання сучасних патронів типу «Магнум», проте стандартний російський патрон 7,62×54 мм R по своїй дії може бути порівнянний з деякими патронами типу «Магнум», наприклад 7 mm Remington Magnum.

Хоча в спеціальній спортивній зброї затвор Мосін-Наган не використовується, багато мисливців використовують модифіковані бойові гвинтівки Мосіна, що у великій кількості залишилися після Другої світової війни.

Цей вид затвора забезпечує відкривання і закривання каналу ствола шляхом обертання затвора. Конструктивно, як правило, являє собою циліндр з поздовжнім вирізом, навколо осі, паралельної осі ствола. Не слід плутати його з поздовжньо-ковзним поворотним затвором, де використовується поворот для замикання і відмикання.

Замикання і відмикання затвора здійснюється його поворотом ліворуч або праворуч і заходженням бойових виступів затвора за відповідні виступи ствольної коробки або насадка ствола.

Це вид затвора забезпечує відкривання та закривання каналу ствола шляхом поступального руху затвора перпендикулярно осі ствола (вертикально або горизонтально). Застосовується в стрілецькій зброї рідко, але зате широко використовується в артилерії.

Використовується в самозарядних і автоматичних пістолетах, починаючи з моделі Browning M1900. Для досилання набою у патронник відтягується назад і відпускається.

Забезпечує відкривання і закривання каналу ствола шляхом хитання затвора відносно осі ствола, тобто поперечного руху вгору-вниз його переднього кінця щодо казенного зрізу ствола, в той час, як задній його кінець постійно зчеплений зі стволовою коробкою за допомогою осі або фігурної поверхні, яка допускає його поворот.

Працює завдяки зчепленню нарізки поршня і нарізної частини казенного зрізу ствола. Залежно від конструкції поршня поршневі затвори поділяються на циліндричні, з суцільною або секторною нарізкою і конічні. Залежно від руху поршня при відкриванні поршневі затвори поділяються на однотактні, двотактні і тритактні.

Вільний затвор — подовжньо-ковзний затвор, не зчеплений з нерухомим стволом під час пострілу.