Камора (зброя)

У перших довгоствольних артилерійських систем для зручності заряджання камора виконувалася окремою деталлю, а саме заряджання здійснювалося з казенної частини. Вона мала вигляд циліндра з дном і скобою, і після заповнення порохом вставлялася в гніздо позаду ствола і фіксувалася клином або чекою. Для швидкострільності в однієї гармати могло бути кілька камор, що заздалегідь приготовали до пострілу. Крім того, вкладні камори уможливлювали обійти істотний недолік незернованого пороху — прилипання м'якоті до стінок і її змішування з нагаром. Проте, через погану обтюрацію в місцях з'єднання був прорив порохових газів, тому, з винайденням зернованого пороху, від заряджання з казни відмовилися, перейшовши на дульне заряджання. Після впровадження чавунних ядер калібри установок зменшилися, тому в нових систем (гармат-кулеврин, пищалей, шланг) камори стали робитися одного діаметра зі стволом, злившись з ним в одне ціле. У бомбард внаслідок їх значних калібрів, малої міцності стінок і тому малому відносному заряду камору робили значно меншого діаметра порівняно зі стволом. Камора карронад мала півсферичну, камора єдинорогів — конічну форму. У мортир, з огляду на малий заряд, камора була значно меншого діаметру, ніж канал ствола. Бомбічні гармати середини XIX ст. вже мають камору досить складної, циліндро-конічної форми, але застосовуються також і конічні[1].

У казеннозарядних нарізних гарматах камори мають дещо більший діаметр порівняно зі стволом: трохи більше за діаметр снаряда (виміряного за ведучими поясами)[1]. Камори для снарядів зі свинцевою оболонкою XIX ст. були двох типів: концентричні, вісь яких збігалася з віссю ствола, й ексцентричні, вісь якої була розташована вище. У гармат з прогресивною нарізкою, що стріляли снарядами з одним ведучим мідним поясом і центрувальним переднім поясом, камора була подвійною: із ширшою задньою зарядною частиною й вужчою передньою снарядною[1].

Камора казнозарядної нарізної зброї має гладкі стінки і більший діаметр, ніж інша частина каналу ствола. У ранніх зразках казнозарядних гармат для перезарядження могли використовуватися знімні камори.

Камора дульнозарядних гармат сполучалася з полицею зовні казенної частини спеціальним каналом — запалювальним отвором. Через нього здійснювалася передача вогню від натруски до розміщеного в ній основного заряду. У казеннозарядних гармат запалення заряду здійснюється через запал, конструкція якого розрізняється залежно від типу затвору[2].

У револьверах камора являє собою циліндричний канал у барабані, що слугує для розміщення патрона (заряду).

Звичайно у військовій справі, те, що в артилерії і револьвері називається каморою, у звичайній вогнепальній зброї має назву патронника, при цьому камора — є застарілим найменуванням патронника.

• Камора — внутрішня порожнина снаряда для розміщення розривного заряду, який призначений для ураження цілі або спеціального спорядження (освітлювального, димового, запалювального, шумового та іншого).

• Казенник
• Патронник

• Камора
• Камора // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина, 1911—1915. (рос.), ч. 12, стор. 330—331
• Военный энциклопедический словарь. — М.: Воениздат, 1983, — стор. 313

• Устройство первых артиллерийских орудий XIV—XV веков KM.RU