Затока Фанді

Затока Фа́нді (англ. Bay of Fundy, фр. Baie de Fundy) — затока на атлантичному узбережжі Північної Америки, на північно-східному кінці Менської затоки між канадськими провінціями Нью-Брансвік і Нова Шотландія, невелика частина затоки також омиває американський штат Мен.

Затока Фанді

англ. Bay of Fundy
45°00′ пн. ш. 65°45′ зх. д.
Частина від	Атлантичний океан і Мен
Прибережні країни	Канада і  США
Регіон	Нью-Брансвік Нова Шотландія
Середня глибина	150 м
Вливаються	Petitcodiac Riverd, Сент-Джон, Зворотні водоспади, Big Salmon Riverd, Annapolis Riverd і Point Wolfe Riverd
ідентифікатори і посилання
P3006/ідентифікатор Marine Regions Geographic	4289
GeoNames	5889836
У проєкті OpenStreetMap	↑68942 ·R (Нью-Брансвік, Нова Шотландія)
Затока Фанді Затока Фанді (Канада)
Затока Фанді у Вікісховищі

Затока Фанді відома за рекордну висоту припливів (до 18 м)[1], вона розділяє світовий рекорд із затокою Унгава на півночі провінції Квебек. Вважається, що назва «Фанді» (Fundy) походить від назви, даної затоці португальськими дослідниками 16-го століття, Rio Fundo — «глибока річка».

Бухта була названа Baie François — «французька затока» дослідником і картографом Самюелем де Шампленом протягом експедиції 1604 року під керівництвом П'єра Дюгуа, коли була зроблена невдала спроба створити поселення на острові Сент-Круа.

Рекордна відмітка рівня води, до речі, була зафіксовано в ніч з 4 на 5 жовтня 1869 року в басейні Мінас. Рівень води піднявся на висоту 20,6 метрів під час тропічного циклону Saxby Gale.

В затоку впадають річки Сент-Круа та Сент-Джон.