Збройні сили Беніну

Збройні сили Беніну (фр. Forces armées béninoises) — сукупність військ Республікі Бенін, призначена для захисту свободи, незалежності і територіальної цілісності держави. Складаються з сухопутних військ, військово-морських сил та повітряних сил.

Збройні сили Беніну
Forces armées béninoises
Види збройних сил
Сухопутні війська
Військово-морські сили
Повітряні сили
Командування
Президент Беніну Патріс Талон
Людські ресурси
Вік з 18 років[1]
Призов вибіркова обов'язкова військова служба[1]
Активні службовці 7,200[1]
Витрати
Відсоток у ВВП 0,7 % (оцінка 2019)[1]
Промисловість
Закордонні постачальники  США
 Росія
 Франція
Збройні сили Беніну у Вікісховищі

Загальні відомості

Протягом ряду років Збройні сили Бельгії ведуть активну програму співпраці з Беніном, пропонуючи навчання та інструктаж, передаючи зайву військову техніку та використовуючи країну для обмежених військових навчань[2].

Склад збройних сил

Сухопутні війська

Станом на 2012, армія налічувала 4300 осіб[3]. Вона включає 1 бронетанкову ескадру, 3 піхотних батальйони, 1 командос/десантний батальйон, 1 артилерійську батарею та 1 інженерний батальйон та 1 Національну пожежну команду[3].

Піхотна зброя
Назва Походження Тип Варіант Нотатки
Стрілецька зброя
Пістолет ТТ[4] Радянський Союз Напівавтоматичний пістолет
MAT-49[4] Франція Пістолет-кулемет
АКМ[4] Росія Штурмова гвинтівка
АК-47[4] Росія Штурмова гвинтівка АК-103, АК-12, РПК-74
Type 56[5] КНР Штурмова гвинтівка
MAS-36[4] Франція Болтова гвинтівка
СКС[4] Радянський Союз Напівавтоматична гвинтівка
MAS-49[4] Франція Напівавтоматична гвинтівка
АА-52[4] Франція Кулемет загального призначення
Кулемет Дегтярьова[4] Радянський Союз Кулемет загального призначення РП-46
РКД[4] Радянський Союз Кулемет загального призначення
ДШК[4] Радянський Союз Кулемет загального призначення
M2 Browning[4] США Кулемет загального призначення M2HB, M2HB-QCB
РПГ-7 Радянський Союз Ручний протитанковий гранатомет

Важка зброя
Бенінські солдати, які тренуються з Type 56.
Назва Походження Тип На озброєнні Нотатки
Броньовані бойові машини
ПТ-76 Радянський Союз Легкий танк 18[3]
M8 Greyhound США Протитанкова машина 7[3]
Eland-90 Південна Африка Бронеавтомобіль 3[6] забезпечена французькою підготовкою[7][8]
Panhard VBL Франція Бронеавтомобіль 10[3]
БРДМ-2 Радянський Союз Бронеавтомобіль 14[3]
Casspir 2000 Південна Африка Бронетранспортер 10 на замовлення[9]
M113 США Бронетранспортер 18[10]
Артилерія
L118 Сполучене Королівство Гармата 12[3]
M101 США Гармата 4[3]

Військово-морські сили

Станом на 2012 рік військово-морський флот налічував близько 200 осіб. Він керує двома колишніми китайськими патрульними катерами, які отримали позначення клас Matelot Brice Kpomasse[3].

Повітряні сили

Після здобуття незалежності від Франції в 1960 році військово-повітряні сили Беніну були оснащені сімома французькими Douglas C-47, чотирма MH.1521 Broussard і двома Agusta-Bell 47G. Два F-27 надійшли на озброєння в 1978 році для виконання транспортних функцій, а потім були передані Air Benin. Також в ту ж епоху були придбані дві Ан-26. Наприкінці 1985 року два Dornier Do-28 надійшли на озброєння, щоб замінити C-47. Одномісний DHC-6 Twin Otter був придбаний в 1989 році.

За даними журналу FlightGlobal, станом на 2020 рік, на озброєнні повітряних сил Беніну був 1 транспортний літак.[11]

Тип Виробництво Призначення Кількість Примітки
Літаки
DHC-6  Канада транспортний літак
1
  • Розпізнавальний знак
  • Знак на кіль

Примітки
  1. CIA World Factbook: Benin. Military and Security (англ.)
  2. Mathurin C. Houngnikpo, Samuel Decalo, Historical Dictionary of Benin, 78.
  3. IISS (2012), p. 422
  4. Jane's Infantry Weapons 2007
  5. Photo Details. Marines.mil (16 June 2009). Retrieved on 2012-05-20.
  6. DIO blindé au Bénin
  7. Senegal Instruction Operationelle Au Profit Des Forces Armees Beninoises.
  8. Republique du Benin Архівовано 3 січня 2014 у Wayback Machine.
  9. Benin purchases ten Casspir 2000 mine protected vehicles Архівовано 13 лютого 2013 у Wayback Machine. — Armyrecognition.com, 10 February 2013
  10. Trade Registers. Armstrade.sipri.org. Процитовано 30 грудня 2013.
  11. World Air Forces 2021. FlightGlobal 4 December 2020 (англ.)

Джерела
  • International Institute for Strategic Studies (IISS) (2012). The Military Balance 2012. London: IISS. ISSN 0459-7222.

Посилання

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.