Збройні сили Румунії

Збро́йні си́ли Румунії (рум. Forţele Armate Române або рум. Armata Română) — відповідають за оборону Румунії та призначені для захисту свободи, незалежності та територіальної цілісності країни. Збройні сили Румунії складаються з сухопутних військ, військово-морських сил та військово-повітряних сил.

Збройні сили Румунії
Forțele Armate Române
Емблема Збройних сил Румунії
Засновані 1860
Поточна форма 11.квітня.2000 року
Види збройних сил
Сухопутні війська
Військово-морські сили
Повітряні сили
Штаб  Бухарест
Командування
Верховний головнокомандувач  Президент
Клаус Йоганніс
Міністр національної оборони  Мірча Душа
Начальник генерального штабу  генерал-лейтенант
Ніколае Іонель Цуча
Людські ресурси
Вік 18 років[1]
Призов відсутній (2015)[1]
Населення у
призовному віці		 5.601.234 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
5.428.939 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Придатних для
військової служби		 4.550.409 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
4.507.880 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Щорічно досягають
призовного віку		 117.798 ч. (оц. 2010[1]),
111.607 ж. (оц. 2010[1])
Активні службовці 73.350 (2014)[2]
Резерв 80.000 (2013)[3]
Службовці за кордоном 2.187 — загалом
 Афганістан — 1.821
Витрати
Бюджет lei
$ 2.190.000.000 (2015)[4]
Відсоток у ВВП 1,42 % (2014)[1]
Промисловість
Національні постачальники Romarm
Romtehnica
Industria Aeronautică Română
Закордонні постачальники  США
 Велика Британія
 Німеччина
 Іспанія
 Франція
 Італія
 Ізраїль
 Австрія
 Швейцарія
 Росія
Історія
Військова історія Румунії
Однострої та звання
Військові звання Румунії
Нагороди
Військові нагороди Румунії
Збройні сили Румунії у Вікісховищі
Румунські війська в Афганістані.

Верховним Головнокомандувачем Збройних сил країни є Президент Румунії Клаус Йоганніс. Міністерство оборони Румунії на чолі з Габріелем Опря відповідає за державну політику у сфері оборони. Головнокомандувач Збройних сил країни — адмірал Георге Марін, який очолює Генеральний штаб ЗС Румунії.

Всього витрати на оборону в наш час[коли?] становить 2,05 % від загального ВВП країни, що становить приблизно 2,9 мільярда доларів (47 позиція у світі).

90 000 чоловіків і жінок в наш час[коли?] складають Збройні Сили, 75 000 з яких є військовослужбовцями і інші 15 000 — цивільними особами. Сухопутні війська мають силу в 45 800 чоловік, 13 250 — військово-повітряні сили, 6 800 — військово-морські сили, решта 8 800 служать в інших областях.

5 лютого 2018 року у Кишиневі міністр оборони Молдови Еуджен Стурза зі своїм румунським колегою Міхаєм Фіфором узгодили створення спільного батальйону за прикладом міжнародного інженерного батальйону «Тиса».[5]

Озброєння

Сухопутні війська Румунії в останні роки провели капітальний ремонт свого устаткування, і мають сьогодні сучасну армію з безліччю можливостей НАТО. Вони беруть участь у миротворчих місіях в Афганістані поряд з іншими країнами НАТО. Військово-повітряні сили у наш час[коли?] використовують модернізовані радянські МіГ-21, які повинні бути замінені новими винищувачами до 2013 року, відповідно до сучасних планів, проте через погане фінансування економічні плани можуть бути підкоректовані. ВПС також передано 7 нових тактичних модернізованих літаків C-27J Spartan, щоб замінити частину старого транспорту. Два колишні фрегата Тип 22 з Королівського флоту були придбані ВМС в 2004 році і ще чотири сучасні корвети будуть введені в експлуатацію в найближчі кілька років. Три вертольоти вітчизняного виробництва IAR 330 Puma NAVAL на замовлення військово-морських сил були введені в експлуатацію в кінці 2008 року.

Жива сила

Румунія вступила в НАТО у 2004 році. Як наслідок, були зроблені великі приготування, щоб скасувати призов на військову службу в 2007 році й створити професійну армію.

Нові збройні сили включають в себе 90 000 чоловіків і жінок, з яких близько 75 тисяч є військовослужбовцями (решту 15 000 або близько того — цивільні особи). 60 000 з 90 000 становлять активні сили; 30 000 становлять територіальні сили. З 75 тисяч військ, які становлять дійсну військову силу, близько 45 800 складають сухопутні війська, 13 250 служать у румунських ВПС і 6 800 перебувають в румунських військово-морських силах, решта 8800 служать в інших областях.

Модернізація

Румунські військові сили проходять триступеневу реструктуризацію. У 2007 році перший короткостроковий етап був завершений. 2015-й знаменує закінчення другої стадії, коли збройні сили будуть досягати чудової сумісності з силами НАТО. У 2025 році довгостроковий етап має бути завершений. Етапи спрямовані на модернізацію структури збройних сил, скорочення персоналу, а також придбання більш нових і досконаліших технологій, сумісних зі стандартами НАТО.

Поточна дислокація

Румунські війська брали участь в окупації Іраку, досягши свого піку в 730 солдатів, перш ніж повільно скоротилися до 350 солдатів. Румунія припинила свою місію в Іраку і вивела свої останні війська 24 липня 2009-го.

Румунія в наш час[коли?] має війська, дислоковані в Афганістані, і планує майже подвоїти чисельність своїх військ там до 1800 осіб, до вересня 2010 року, відповідно до заяви, зробленої президентом Траяном Бесеску у Празі 8 квітня 2010 року.

Станом на початок вересня 2013 року румунський контингент в Афганістані налічував 1600 військовослужбовців. За час перебування в Афганістані загинув 21 румунський військовий.

Стратегія національної оборони

Відповідно до Стратегії національної оборони (рум. Strategia Națională de Apărare) на 2020—2024 роки, Румунія вперше визнала Росію ворожою державою. У документі підкреслюється агресивність РФ, яка намагається втрутитися у справи регіону. Зокрема, зазначаються її «гібридні дії з мілітаризації Чорноморського регіону», які порушують міжнародне право, — через це можуть виникнути збройні конфлікти. Підірвати безпеку в регіоні також може зміцнення зв'язків між Росією і Молдавією, які підривають відносини із західними країнами і НАТО. У Стратегії також згадується збройний конфлікт на сході України, де російська сторона дестабілізує ситуацію.[6][7]

Інші воєнізовані установи

Наступні установи румунських, які мають військовий статус, але не є частиною збройних сил:

  • Румунська жандармерія (Jandarmeria Română), у підпорядкуванні Міністерства адміністрації та внутрішніх справ;
  • Inspectoratul General al Corpului Pompierilor Militari (військові пожежники) і Comandamentul Protecţiei Civile (цивільна оборона), об'єднана в румунську інспекцію з надзвичайних ситуацій при Міністерстві внутрішніх справ;
  • Serviciul Român de Informaţii (Румунська розвідувальна служба);
  • Serviciul de Protecţie şi Pază (захист і служба охорони, забезпечує захист румунських і іноземних посадових осіб);
  • Serviciul de Telecomunicaţii Speciale (Спеціальна служба телекомунікацій);
  • Serviciul de Informaţii Externe (Служба зовнішньої розвідки).

Див. також

Примітки
  1. CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Процитовано 7 вересня 2015.
  2. Active Military Manpower. «Global Firepower». Процитовано 7 вересня 2015.
  3. Active Reserve Military Manpower. «Global Firepower». Процитовано 7 вересня 2015.
  4. Defence Budget by Country. «Global Firepower». Процитовано 7 вересня 2015.
  5. Молдова й Румунія створюють спільний військовий підрозділ. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 5 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
  6. Strategia Națională de Apărare: România puternică în Europa și în lume. www.presidency.ro. Процитовано 9 червня 2020.
  7. Strategia Națională de Apărare (pdf)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.