Збігнєв Куртич
Збі́гнєв Ку́ртич (пол. Zbigniew Kurtycz; 16 травня 1919, Львів — 30 січня 2015[1], Варшава) — польський співак, гітарист і композитор.
Збігнєв Куртич | |
---|---|
пол. Zbigniew Kurtycz | |
| |
Збігнєв Куртич. | |
Основна інформація | |
Дата народження | 16 травня 1919 |
Місце народження | Львів |
Дата смерті | 30 січня 2015 (95 років) |
Місце смерті | Варшава |
Поховання | Повонзківський цвинтар |
Громадянство |
Польща→ СРСР→ Польща |
Національність | поляк |
Професія | співак, гітарист, композитор |
Інструменти | гітара |
Жанр | джаз, рок-н-рол, авторська пісня, естрада |
Нагороди | |
Файли у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в сім'ї Мечислава Куртича — диригента львівського оркестру мандоліністів «Hejnał» («Гейнал»).
Спочатку навчався від батька гри на скрипці, але згодом вибрав головним інструментом гітару. Виступав у багатьох музичних групах.
Був гравцем львівського футбольного клубу «Погонь» і 1937 року в його складі здобув друге місце на чемпіонаті Польщі з футболу серед юніорів.
За радянських часів виступав у львівському театрі-ревю Фелікса Конарського «Ref-Rena» («Реф-Рена», тобто «При-Спів»)[2].
Разом із художнім ансамблем Третьої карпатської стрілецької дивізії був у складів Другого польського корпусу Владислава Андерса[3].
У 1946 році Куртич повернувся до Польщі. Співав джазові, рок-н-рольні й естрадні твори. Його найбільшим хітом стала пісня «Cicha woda» («Тиха вода»), яку як автор музики виконав першим[4]. Українською мовою ця пісня відома під назвою «Диво річка» на слова Володимира Мельникова, яку виконує Людмила Бурміцька.[5] Куртич написав музику, зокрема, до пісень «Jadę do ciebie tramwajem» («Їду до тебе трамваєм», слова Януша Одровонжа) і «Wołam cię» («Гукаю до тебе», слова М. Валевського). З 1966 року він виступав у дуеті з дружиною Барбарою Дунін. Збігнєв Куртич співпрацював з Польським радіо, виступав у програмі «Podwieczorek przy mikrofonie» («Підвечірок біля мікрофона»), записав кілька альбомів, виступав за кордоном. Після смерті вокаліста Юліана Штатлера керував варшавською музичною кав'ярнею «Pod Gwiazdami» («Під зірками»)[4].
Збігнєв Куртич помер 30 січня 2015 року. Похорон відбувся 5 лютого 2015 у Варшаві. Музиканта поховали в колумбарії на Повонзківському цвинтарі.
Нагороди і відзнаки
- Бронзовий Хрест Заслуги (1971)
- Заслужений діяч культури Польщі (1977)
- Золотий Хрест Заслуги (1979)
- Мистецька премія польської естради «Prometeusz» («Прометей», 1995)
- Відзнака від міністра культури і народної спадщини (2006)
- Відзнака «Złote Liście Retro» («Золоте листя ретро», разом із дружиною, 2006)[6]
- Орден Відродження Польщі, кавалер (1999)[7]
- Золота медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis» (2007)[8]
Примітки
- Zbigniew Kurtycz. Nekrologi (пол.). wyborcza.pl. 4 лютого 2015. Процитовано 9 лютого 2015.
- Grzegorz Hryciuk, Polacy we Lwowie 1939—1944, Warszawa 2000, s. 112.
- Fonosfera. Historia muzyki w Polsce — rok 1958. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 листопада 2015.
- Dąbrowski, Wojciech. Zbigniew Kurtycz. Spotkania z piosenką. Процитовано 28 листопада 2012.
- Сайт «Українські пісні», біографія Збігнева Куртича
- Głos Festiwalu 6/2006, 4 listopada 2006
- Monitor Polski, 2000, № 5, поз. 99
- Medale zasłużony kulturze "Gloria Artis" dla wybitnych polskich artystów. mkidn.gov.pl. 14 grudnia 2007.
Джерела
- Cicha woda ze Lwowa — інтерв'ю зі співаком
- Fonosfera. Historia muzyki w Polsce — rok 1958
- Збігнєв Куртич у базі даник «Film polski»
- Zbigniew Kurtycz у базі даних «Związek Artystów Scen Polskich»]]
- Zbigniew Kurtycz — Biblioteka Polskiej Piosenki
- Zbigniew Kurtycz на Discogs.com (англ.)
- «Nie żyje Zbigniew Kurtycz». Stowarzyszenie Autorów ZAiKS. Процитовано 9 лютого 2015.