Збірна Литви з баскетболу

Lietuvos Fizinio Lavinimo Sąjunga (LFLS) мав одну із найперших чоловічих баскетбольних команд у Литві, 1923 рік.

Баскетбол прийшов у Литву з Німеччини опосередковано через нетбол, у якому менший м'яч і немає скляних бортів. 1919 року литовські спортсменки почали організовуватись і в 1920-1921 роках вони почали грати в цю гру перед глядачами[1]. Той факт, що першими почали грати жінки, не давав баскетболу набути загальної популярності до 1930-х років, оскільки гру вважали жіночою[2][3]. Тим часом, 1922 року Кароліс Дінейка видав книгу Krepšiasvydis vyrams (укр. "Баскетбол для чоловіків"), а 1926 року льотчик Стяпонас Дарюс, який згодом стане відомим завдяки трансатлантичному перельоту, опублікував перші баскетбольні правила в Литві[4][5].

Попри те, що найпершими баскетболістами в Литві були жінки, першу офіційну гру зіграли чоловіки. Вона відбулася 23 квітня 1922 року коли Lietuvos Fizinio Lavinimo Sąjunga (укр. Литовський союз фізичної освіти) зіграв гру проти команди Каунаса, в якій переміг з рахунком 8–6. Цей день вважають початком баскетболу в Литві. Тогочасна преса так описувала матч: "Гра була дуже цікавою й справила приємне враження на глядачів. Глядачі були так зачаровані грою, що вони відчували, що живуть в досить культурній країні спостерігаючи за швидкими і радісними гравцями. <...> Глядачі сердешно радувались грі чудових баскетболістів і аплодували після кожного кидка і пасу у виконанні Стяпонаса Дарюса і Віктораса Дінейки. <...> Гра у krepšiasvydis (баскетбол), яку вперше організували в Литві, принесла сподівання, що в майбутньому ця гра приведе наших спортсменів до більших досягнень"[6]. Два роки по тому було організовано перший чоловічий баскетбольний турнір в Литві, у якому брали участь дві команди з LFLS і одна з Lietuvos Dviračių Sąjunga (укр. Союз литовських велосипедистів), а також організовано курси для баскетбольних арбітрів. До першого класу вступили зокрема Єлена Гарбачяускене і Стяпонас Дарюс[7].

Палац фізичної культури

Від 1926 до 1933 року популярність баскетболу дещо зменшилась і він опинився в тіні футболу. У баскетбол грали влітку, оскільки не існувало придатних для гри приміщень, і в нього грали здебільшого представники інших видів спорту, не приділяючи достатньої уваги саме баскетболу. Кількість матчів зменшилась і національний чемпіонат від 1929 до 1932 року навіть не проводився[8]. Ситуація почала змінюватися 10 жовтня 1934 року, коли відкрився Палац фізичної культури в Каунасі. Будівля мала просторий зал на 200 місць, побудований спеціально під теніс. Щоб покращити зчепленість тенісистів з кортом, проклали спеціальне коркове покриття, яке коштувало більш як 30 000 литів (понад $5,000). Зал підходив і для баскетболу і перша гра в ньому відбулась 16 листопада 1934 року. Невдовзі він став центром баскетбольних змагань[9].

Національна збірна Литви з баскетболу, гравці та керівництво команди, 1937 рік.

1935 року литовсько-американські баскетбольні тренери (Б. Будрікас, Юозас Кнажас, Феліскас Кряучунас і Константінас Савіцкас) прибули в Каунас як учасники Світового конгресу литовців. Кряучунас і Савіцкас залишилися в Литві й почали навчати баскетбольних секретів литовців[10]. Один рік по тому баскетбол став олімпійським видом спорту на літніх Олімпійських іграх 1936 у Берліні. Один із золотих медалістів, Френк Любін, мав литовське коріння і представники Литви запросили його відвідати країну. Під литовським ім'ям Пранас Любінас він провів там п'ять місяців як найперший тренер-спеціаліст і навчив місцевих гравців різних нових для них прийомів[11][12]. Того самого року Литва подала заявку на вступ до ФІБА і взяла участь у міжнародних змаганнях з баскетболу. 1937 року Литва зіграла гру проти своїх сусідів збірної Латвії, однією з найсильніших команд того часу. Литва поступилась 29–41, але це був значний прогрес в порівнянні з результатом попередньої гри 10–123[10][13]. Вмотивована цим результатом Литва вирішила взяти участь у турнірі Євробаскет 1937, прийнявши запрошення Баскетбольної асоціації Латвії, яка як чинний чемпіон приймала турнір у себе в Ризі[14].

Литовці після перемоги над збірною Італії на Євробаскеті 1937.

Литовці тримають трофей Євробаскету 1937.

Феліксас Кряучюнас - один із найпомітніших баскетбольних діячів у міжвоєнній Литві.

Підготування до Євробаскету 1937 розпочалися повільно, гравці тренувалися лише по 4 години на тиждень. Спочатку вони вирішали, що збірна не буде мати в своєму складі жодного американського литовця; однак вони змінили своє рішення лише за місяць до чемпіонату, коли латвійська газета надрукувала велику статтю про другий чемпіонат Європи, в якій розглядала Литву як найслабшу з учасниць. Литовський гравець Леонас Балтрунас був шокований статтею і разом із журналістом Йонасом Нарбутасом використав її перекладену версію, щоб переконати Вітаутаса Аугустаускаса включити до складу американських литовців. До США відіслали телеграму і за місяць до початку звідти прибули двоє гравців - Пранас Талзунас і Феликсас і Феліскас Кряучунас, який виступав у ролі тренера, що грає. Щоб зберегти в секреті участь американських литовців, було скасовано всі підготовчі матчі, а тренувальні збори проходили за зачиненими дверима. Національна збірна проходила не лише технічну підготовку, але й фізичну. Навіть після того, як про підсилення стало відомо громадськості, суперники були налаштовані скептично. Талзунас пізніше згадував про своє відчуття, що суперники не сприймають його і Кряучунаса за якісних гравців, оскільки "кожен думав, що якісний гравець має бути високим, піднімати свої руки і класти м'яч у кошик."[16].

Їхні зусилля не були даремними - литовці вперше стали чемпіонами Європи, перемігши всіх своїх суперників, а Танзунаса вибрали найціннішим гравцем Євробаскета. Після перемоги у фіналі над збірною Італії знаменитий литовський тенор Кіпрас Петраускас навіть перервав свій виступ у Державному театрі, щоб радісно оголосити про тріумф національної збірної з баскетболу. Тоді глядачі встали зі своїх місць і разом заспівали гімн Литви[17]. Команду зустрічав тисячний натовп на залізничному вокзалі. Кряучунас навіть прокоментував "Нас вітали як в Америці вітають перезидента"[18]. Після цього баскетбол швидко набув популярності, особливо серед студентів. Команди гімназистів майже зі всіх повітів змагалися в студентських іграх, команди об'єднувалися у фірми, а баскетбольні майданчики з'являлися по всій країні. За словами майбутнього гравця Степаса Бутаутаса, "У кожному дворі кільця робили з діжкових обручів. Діти і підлітки кидали м'ячі в них, інші - навіть панчохи набиті ганчірками. Наш шкільний вчитель побудував дві стійки, зробив кільця з вільхи і сказав: 'Ми гратимемо в баскетбол'."[19] Майбутній тренер збірної Владас Гарастас додавав: "коли ми були дітьми, то робили кільце з діжкового обруча. Ми не мали м'яча й робили його з трави, або зі всього, що потрапить під руку"[20].

Національна збірна Литви під час Євробаскету 1939. Пранас Любінас тримає прапор Литви.

Литва здобула право приймати Євробаскет 1939. Крім того, вперше в Європі спеціально під баскетбол побудували арену Спортивний зал Каунас. На змаганнях команда переважно складалася з американських литовців: Феліксас Кряучюнас (Чикаго), Юозас Юргела (Чикаго), Вітаутас Будрюнас (Вокіган), Міколас Рузгіс і Пранас Любінас (Глендейл). Внаслідок цього кілька команд навіть подавали протести[21]. Любінас, який виступав у ролі тренера, що грає, привів Литву до другого континентального титулу і навіть забив кидок із сиреною у фінальній грі проти Латвії, який приніс перемогу 37–36[22].

• Литовська федерація баскетболу