Здирання шкіри з Марсія (Тіціан)

Здирання шкіри з Марсія (англ. The Flaying of Marsyas) — картина Тіціана Вечелліо, італійського живописця епохи Високого та Пізнього Відродження, головного представника венеціанської художньої школи[1][2]. Була створена в 1570-х роках. За основу взятий давньоримський сюжет протистояння Марсія та Аполлона, що був описаний в «Метаморфозах» Овідія (книга XI, Марсій 382—400). Науковці та дослідники, що обговорювали суть картини дійшли згоди, що її вплив на глядачів значною мірою полягає у передачі малих деталей, що підсилюється при спогляданні на значній відстані. Цю техніку Тіціан використовував бувши вже зрілим художником, щоб підкреслити трагічність низки сцен[3][4]. Картина під інвентарним номером KE 2370 — O 107 знаходиться в Кромержижському археологічному музеї, що знаходиться в будівлі Єпископства міста Кромержиж[5].

Здирання шкіри з Марсія
англ. The Flaying of Marsyas

Автор Тіціан Вечелліо
Час створення 1570 роки
Розміри 220 × 204
Матеріал полотно
Техніка олійні фарби
Місцезнаходження Кромержижський археологічний музей (Кромержиж)

Історія

Картина була створена італійським художником, відомим майстром портрету, пейзажу та міфологічними й релігійними сюжетами — Тіціаном. Картину «Здирання шкіри з Марсія» він написав слідуючи традиції зображати сюжети давньоримських міфів. На своєму полотні він передав сюжет з книги «Метаморфози» Овідія, де це одна із найжахливіших та найжорстокіших сцен. Одного разу богиня Афіна створила флейту з очерету, яка передавала досить гарні звуки, що зачаровували слухачів. Однак, згодом вона побачила, що гра на цьому інструменті спотворює її обличчя. Афіна прокляла музичний інструмент та викинула його. Сатир Марсій, прогулюючись, знайшов цю флейту та залишив собі. З часом він так навчився на ній грати, що всі слухачі переконали його в тому, що рівних у грі йому не має. Надихнувшись цим Марсій викликав на музичний поєдинок бога Аполлона. Врешті-решт перемогу здобув Аполлон і бувши розгніваним на зухвалість сатира вирішив покарати його. Він велів повісити Марсія догори ногами та здирати шкіру по живому[6][7]. Саме на останній сцені акцентував увагу Тіціан. Він передав останні миті Марсія, коли з нього шматок за шматком зрізають шкіру, видно відкриті рани та на землю стікає кров, яку охоче злизує маленька собака. Один із сатирів несе відро, призначення якого залишається невідомим. Сцена наповнена трагізмом й водночас байдужістю, яка була передана за допомогою Аполлона, який попри відбуваючися навколо нього жахіття — апатично продовжує грати музику. Як і деякі інші свої картини, цю Тіціан також не закінчив у водночас, повертаючись до виправлення, модифікуючи її та удосконалюючи деталі[7].

У 2016 році музей мистецтва Метрополітен влаштовував виставку та запросив дозволу на отримання картини «Здирання шкіри з Марсія» для демонстрації поціновувачам на строк у пів року. Врешті-решт вона була надана, але за умови транспортування у спеціальному контейнері з постійною температурою +10 °C, перевезенні в броньованому автомобілі, а також транспортуванні літаком Boeing 777, якщо на його борту не будуть одночасно декілька шедеврів мистецтва[8].

Примітки
  1. Titian | Biography, Paintings, & Facts. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 29 січня 2020.
  2. Waddington, Raymond B. (2004). Aretino's Satyr: Sexuality, Satire and Self-projection in Sixteenth-century Literature and Art (англ.). University of Toronto Press. с. 153. ISBN 978-0-8020-8814-7.
  3. The Flaying of Marsyas probably 1570s. www.metmuseum.org. The Metropolitan Museum of Art. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 29 січня 2020.
  4. Cole, Bruce (2018). Titian And Venetian Painting, 1450-1590 (англ.). Routledge. с. 192. ISBN 978-0-429-96418-3.
  5. Tiziano Vecellio – Apollón a Marsyas. www.muo.cz. Muzeum umění Olomouc. Архів оригіналу за 29 січня 2020.
  6. Николай, Кун (18 лютого 2018). Легенды и мифы Древней Греции (рос.). Strelbytskyy Multimedia Publishing.
  7. Great Works: The Flaying of Marsyas (c.1575 ), Titian. The Independent (англ.). 29 жовтня 2010. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 29 січня 2020.
  8. Slavný Tizianův obraz letěl do New Yorku, zabezpečení bylo extrémní. iDNES.cz. 14 березня 2016. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 29 січня 2020.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.