Сатири

Сатири зображалися як чоловіки з рогами, загостреними вухами, кирпатим носом, часто з козлиним чи кінським хвостом та тваринними ногами. Іноді частиною їх образу також був ерегований пеніс, що символізував природну родючість. Сатири уявлялися буйними, бездумними, хтивими, їм були чужі мораль і будь-яка праця. Окремими різновидами сатирів часом виділялися пани — козлоногі, силени — старі, сатирикої — діти сатирів, тітрої — сатири-музики. Вони заводять людей на манівці вигуками або вогнями, крадуть у пастухів кіз та овець, лякають селян біля їхніх хат. Сатирам приписувалося спільне походження з німфами й куретами від Форонея.

Від IV ст. до н. е. тваринні риси в сатирів починають зникати, залишаються тільки короткі хвости й короткі роги.

Актори, переодягнені в сатирів, брали участь у хорах на Діонісові свята, давши початок розвиткові грецької трагедії та сатирівської драми («Кіклоп» Евріпіда, «Слідопити» Софокла й ін.). В мистецтві сатири як правило супроводжують Діоніса, п'ють із ним вино, танцюють, грають на флейтах і бавляться з німфами.

• Фавн
• Пан (бог)
• Чорт

• Словник античної міфології — К.: Наукова думка, 1985. — 236 с.
• Сатири на Theoi Project

• Сатир // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1683. — 1000 екз.