Кромержиж

Кромержиж, у діаспорних джерелах Кромериж[4] (чеськ. Kroměříž), також раніше Кремзір (нім. Kremsier) — місто Злінського краю, у Чехії. В 1998 році територія Архієпископського палацу була внесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Кромержиж
чеськ. Kroměříž
Герб Кромержижа Прапор Кромержижа
Вигляд міста з Архиєпископського палацу
Вигляд міста з Архиєпископського палацу
Основні дані
49°17′56″ пн. ш. 17°23′35″ сх. д.
Країна  Чехія
Регіон Злінський край
Столиця для Кромержиж (округ) (округ Чехії)

Межує з

— сусідні нас. пункти
Bařice-Velké Těšanyd, Lubná, Rataje, Lutopecnyd, Jarohněviced, Гулін, Kostelanyd, Chropyněd, Skašticed, Střížoviced, Soběsukyd, Šelešoviced, Bezměrovd ?
Поділ
  • 10 районів
  • Засновано 1260
    Перша згадка 1110[1] або 1107[2]
    Магдебурзьке право 1290
    Площа 55,61 км²
    Населення 28 926 осіб [3]
    · густота 576 осіб/км²
    Висота НРМ 201  м
    Міста-побратими Нітра, Шатоден, Кремс-на-Дунаї,
    Пекари-Шльонські, Римніку-Вилча
    Телефонний код (420) 634
    Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
    Номери автомобілів Z
    Код LAU (NUTS) CZ588296
    GeoNames 3072649
    OSM r437751 ·R
    Поштові індекси 217 01 - 768 01
    Міська влада
    Адреса meu@mesto-kromeriz.cz
    Мер міста Даніела Гебнарова
    Вебсайт mesto-kromeriz.cz
    Мапа


     Кромержиж у Вікісховищі

    Загальне

    На відстані у 20 км в напрямку на північний захід від м.Злін та в 60 км на північний схід від м.Брно знаходиться Кромержиж. Місто лежить на березі річки Морава, на висоті 201 м над рівнем моря. Площа міста становить 55,61 км². Чисельність населення — 28 926 осіб (1.01.2013). Кромержиж складається з 10 міських районів. Місто знаходиться в однойменному окрузі Кромержиж Злінського краю, у Східній Моравії.

    Історія

    Перше поселення з'явилося на території Кромержижа у часи Великої Моравії. Перша письмова згадка про місто датується 1110 роком, коли був придбаний оломоуцьким єпископом Йоганном II. Розташований на перетині торговельних шляхів, Кромержиж у 1266 указом чеського короля Пржемисла Оттокара II оголошений містом, у цьому ж році в ньому будується замок. У 1290 тут вводиться Магдебурзьке право.

    Палац архиєпископа

    У часи Гуситських воєн Кромержиж був опорою гуситів у Моравії. Був повернений оломоуцьким єпископам лише у 1456. У 1467—1471 роках місто опиняється в центрі військових дій між арміями чеського короля Їржі з Подєбрад та угорського короля Матвея Корвіна.

    У XVI— початку XVII століття Кромержиж перетворюється в один з найважливіших політичних та культурних центрів Моравії. Однак під час Тридцятирічної війни місто було захоплене і повністю зруйнований шведами. Знову відбудований лише у 2-й половині XVII століття оломоуцьким єпископом Карлом II Ліхтенштайн-Кастелькорном. Під час Війни за австрійську спадщину у 1742 був захоплений прусською армією. У 1752 місто згоріло при пожежі. У 1805 був зайнятий армією Наполеона, у роки Другої світової війни — німецькою армією. Звільнений у 1945 радянськими військами.

    Під час Австрійської революції 1848, після придушення Габсбургами повстання у Відні, до Кромержижу переїхав і засідав у єпископському палаці австрійський Райхстаг (до березня 1849). У 1885 в Кромєржижі зустрічалися і вели переговори з питань європейської політики монархи Європи.

    Архітектура

    У 1997-му році Кромержиж отримав статус самого красивого історичного міста Чехії[5]. Три історично цінних собори у місті: собор св. Іоанна Хрестителя, який є моравської перлиною стилю бароко; храм св. Маврикія зі статуєю Кромержизької мадонни та костел Вознесіння Діви Марії. Архієпископський палац у Кромержижі є домінантою історичної частини міста та головним «магнітом», що притягує відвідувачів історико-архітектурного заповідника. Його виникнення і розвиток пов'язане з історією оломоуцького єпископства і архиєпископства.

    В кінці тридцятирічної війни в 1643 році замок був спустошений шведською армією, потім на його місці побудували пишний палац в стилі раннього бароко. Єпископ Карел Ліхтенштейн запросив сюди з Відня італійських придворних архітекторів Ф.Лучезе і Г. П. Тункаллу, які взяли участь в будівництві й інших об'єктів після руйнівної пожежі в місті.

    Від первинного замку залишилася тільки нижня частина вежі, яку реконструювали у стилі бароко. Вражає і 84-метрова висота вежі. На фундаменті колишнього замку виросла триповерхова будівля, що оточує внутрішній дворик з характерними аркадами. Зовнішні фасади палацу пластично декорували: розчленовані рядами вікон, прикрашені пілястрами і кутовими ризалітами.

    В середині палацу є багато декорованих інтер'єрів різних епох і багатими колекціями образотворчого мистецтва. У бібліотеці можна знайти збірки історичних книг, монет і оригіналів партитур музичних творів. Особливої уваги заслуговує Галерея палацу, яка займає третій поверх садового крила. У 19-20 ст. картинна галерея займала 4 зали, у 70-х роках 20 століття експозиція була розширена до 9 залів, після реконструкції знову відкрита в 1999 році. Галерея належить до одного з найбагатших зібрань у Європі. Тут представлені твори європейських художників XV—XVIII ст. від готики до пізнього бароко. Науковий каталог, випущений у 1998 р. містить повний опис 536 робіт (Тиціан, Ван Дейк, Лукас Кранах Старший та ін.). Це друга по цінності у Чехії (після Національної галереї в Празі) колекція картин.

    Освіта

    • Українська духовна семінарія

    Відомі люди

    Уродженці міста

    Міста-партнери

    Галерея

    Примітки

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.