Здіслава Берка

Здіслава Лемберкська (чеськ. Zdislava z Lemberka), уроджена Здіслава Берка (чеськ. Zdislava Berka; бл. 1220—1252) — чеська католицька свята; дружина чеського пана Гавела з Лемберка. Відома як сувора, але щедра жінка, яка заснувала монастир.

Здіслава Берка
Народилася 1215[1]
Křižanovd, Ждяр-над-Сазавою, Південноморавський край, Чехословаччина
Померла 1252[2][3]
Lemberk Castled, Королівство Богемія
Поховання Church of saint Lawrence and Zdislavad
У лику католицький святий і блаженний
Патрон людей, які живущих у складному шлюбі; висміюваних за благочестя
Медіафайли на Вікісховищі

Життєпис

Здіслава народилася в моравській родині в містечку Кршижанов (нині район Ждяр-над-Сазавоу), донька моравського феодала Пршібислава з Кршижанова. Була надзвичайно побожною дівчиною у віці 7 років втекла до лісу з намірами жити на самоті, як відлюдниця, і молитися. Насильно була повернута до сім'ї із зобов'язанням жити звичайним життям. Вийшла заміж за чеського феодала Гавела з Лемберка (Галлус Лембергський), представника роду Марквартиців, засновника замку Лемберк, а також міст Яблонне-в-Подєштеді і Габельшвердта (нині Бистржіца-Клодзка). У шлюбі народилося четверо дітей.

Після заміжжя Здіслава продовжила жити в дусі аскетизму, невпинно працюючи заради бідних і немічних, і, як було на той час незвично, постійно приймаючи Євхаристію. Під час Західного походу монголів багато людей залишили свої будинки в пошуках притулку, і багато з них знайшли притулок у Лемберкському замку в Північній Богемії, де жила Здіслава зі своєю родиною. Та допомогла прийняти і допомогти стільком біженцям, скільки це було можливо.

Чоловік Здіслави, Гавел, був стурбований надмірною благодійністю і щедрістю своєї дружини до біженців. Одного разу він вирішив лягти в постіль, яку Здіслава приготувала для хворого гарячкою, однак виявив там розп'яття. Згідно з літописами, Гавел був так вражений тим, що трапилося, що дозволив своїй дружині заснувати домініканський монастир в Турнові. Здіслава служила там до кінця своїх днів і була там похована.

Уславлення
Вітраж із зображенням Здіслави Лемберкської та Яна Саркандерома в соборі в Оломоуці

За літописними джерелами, Здіслава являлася своєму чоловікові після своєї кончини. У 1907 році прославлена Папою римським Пієм X, у 1995 році в Оломоуці канонізована разом з Яном Саркандером Папою римським Іоанном Павлом II. Зображується як домініканська черниця з розп'яттям, обмотаним трояндами, або лежить на ложі хворої людини. Покровитель осіб, які живуть у скрутному шлюбі, і людей, яких висміюють за своє благочестя.

У телепроєкті «Найвидатніші чехи» 2005 року, випущеному Чеським телебаченням, зайняла 77-е місце серед 100 найвидатніших діячів в історії Чехії.

У культурі
  • «В гербі левиці» — роман Альони Врбовой (1977) і екранізація  Людвіка Ражі (1994)[4]
  • «Здіслава і втрачена реліквія» — роман Властимвла Вондрушки[5]
  • «Свята Здіслава» — ораторія композитора Мілоша Бока.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119051028 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Czech National Authority Database
  3. opac.vatlib.it
  4. Filmová databáze FDb.cz: V erbu lvice
  5. VONDRUŠKA, Vlastimil. Zdislava a ztracená relikvie. Brno: MOBA, 2003. 288 s. ISBN 978-80-243-2899-7.

Література
  • Paul Burns. Butler's Lives of the Saints: New Full Edition.  — Collegeville, MN: The Liturgical Press, 1995.  — ISBN 0-8146-2377-8.
  • Marie Dolistová. Paní Zdislava z Lemberka.  — Praha: ŘÁD, 2009.  — ISBN 978-80-86673-15-8.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.