Турнов

Турнов (чеськ. Turnov, нім. Turnau) — місто в Чехії, розташоване на півночі країни на річці Їзера, яка поділяє населений пункт на дві частини; популярне місце туризму. засноване в 1272 році.

Турнов
чеськ. Turnov
рум. Turnov (28 жовтня 1918)

Прапор Герб

Координати 50°35′14″ пн. ш. 15°09′24″ сх. д.

Країна  Чехія
Адмінодиниця Семіли
Межує з
сусідні нас. пункти
Malá Skálad, Jenišoviced, Olešniced, Mírová pod Kozákovemd, Frýdštejnd, Přepeřed, Ohrazeniced, Modřišiced, Karloviced, Kacanovyd, Rakousyd ?
Внутрішній поділ
  • Bukovinad[1], Daliměřiced[1], Dolánky u Turnovad[1], Hrubý Rohozecd[1], Kadeřavecd[1], Kobylkad[1], Loužekd[1], Malý Rohozecd[1], Mašovd[1], Mokřinyd[1], Pelešanyd[1], Vazovecd[1], Q56412242?
    • Голова Tomáš Hocked
    Дата заснування 1272
    Перша згадка 1272[2][3]
    Площа 22,711996 км²[4]
    Висота центру 260 м
    Водойма Йізераd
    Населення 14 391 осіб (1 січня 2021)[5]
    Міста-побратими Альвеста, Явор
    Часовий пояс UTC+1
    Поштовий індекс 511 01
    Автомобільний код SM
    GeoNames 3063853
    OSM r439028 ·R
    Код LAU (NUTS) CZ577626
    Офіційний сайт turnov.cz
    Турнов
    Турнов (Чехія)

    Населення — 14,5 тис. мешканців (2006).

    У місті народився філософ-феноменолог Ян Паточка (1907–1977).

    Візит української капели

    У травні 1919-го в місті з концертом побувала Українська Республіканська Капела під керівництвом Олександра Кошиця. Окрім того диригент в Турнові перебував на оздоровленні у місцевому готелі «Бенди». Кошиць згадує цей населений пункт як «малесеньке провінціяльне містечко». У той час хористи «цілими днями купалися» в місцевій річці й пили молоко з ферм. Репетиції капели проходили у турновському залі «Соколовня».

    Кошиць описує: «Околиці його на диво прекрасні. Навкруги розкинулись романтичні гори з руїнами старих лицарських замків ХІІ-го, XIV-го століть. Розкішні поля й зелені ліси завше затягнуті синім серпанком. Повітря — як вино. Прямо на схід, з лівого боку, синіє «Ліса гора», коло неї простяглась зелена долина з прямими дорогами, обсадженими овочевими деревами. По ній розкинулись багаті економії й гарнесенькі, чистенькі домики; з правого боку на величезних стрімких скелях — руїни замку «Вальдштейн», які бачили ще Яна Жижку та тридцятилітні релігійні війни Європи. Тут цілком збереглась каплиця замку і скілька заль, які висять над страшним проваллям, а вікнами дивляться на десятки верств чудової околиці. В них до цього часу ще збереглись деякі речі для домашнього вжитку, що вражають своєю суворою простотою і дитячою наївністю».

    Ще далі на схід, за спогадами Олександра Кошиця, ялинковими лісами вкриті скелі «Миша Дзюра», а за ними на високій горі руїни іншого замку — «Троски».

    Джерела
    • Вебсторінка:
    • Кошиць, Олександр. З піснею через світ/О. Кошиць. — К.: КНИГА РОДУ, 2008. — 432с. (Мемуари). Сторінки 73-77.
    1. Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
    2. Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
    3. Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
    4. Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky - 2017 — Český statistický úřad, 2017.
    5. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021 — Praha: ČSÚ, 2021.
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.