Зейдбюрт

До XX століття Зейдбюрт був невеликим присілком, на якому налічувалося близько 20 фермерських господарств, розташованих уздовж каналу Зейдбюртсе Ватерінг. У другій половині XIX століття тут було зведено римо-католицьку церкву Усікновення Голови Івана Хрестителя (сучасна будівля зведена у 1920–1904 роках). Пізніше при ній з'явився францисканський монастир, дитячий садок, школа для дівчат і невеликий католицький притулок для літніх людей.

Вздовж каналу Зейдбюртсе Ватерінг пролягає шлях Зейдбюртсевег; будинки з іншого берегу каналу сполучаються зі шляхом мостами. До 1963 року був забудований лише один бік шляху, а у 1960-1970-х роках присілок розрісся, тут з'явилися дві околиці — Зейдхоф (нід. Zuidhof), на захід від каналу, та Зоннегарде (нід. Zonnegaarde) на сході.

Зейдбюрт сполучається з містом Зутервауде-Дорп шляхом Зейдбюртсевег, із присілком Вейпорт — двома ґрунтовими дорогами. Шлях на Зутервауде-Дорп був прокладений у 1850-х роках і довгий час закінчувався глухим кутом, проте 1883 року був продовжений крізь польдери до села Стомпвейк[1].

На захід від Зейдбюрта лежать польдери Зветпольдер і Гроте-Бланкартпольдер, на схід — Хаасбрукпольдер.

Незважаючи на малі розміри, Зейдбюрт до 1 вересня 1998 року був центром великого деканату, що спершу підпорядковувалася Гарлемській дієцезії, а з 1956 року — Роттердамській.

Перша церква у Зейдбюрті з'явилася у XVI столітті, проте в ті часи у Європі починалася Реформація, протестанти захоплювали приміщення католицьких храмів, тому церква в Зейдбюрті була так званою «схованою церквою» (нід. schuilkerk) і розташовувалася осторонь житлової забудови. На додачу до цього, у Нідерландах до 1853 року було заборонено зводити римо-католицькі церкви у містах і селах. Зейдбюрт у ті часи був крихітним присілком, тому 1843 року тут було зведено вже не «приховану», а повноцінну церкву, яку у 1902–1904 роках замінила нова будівля у стилі неоготики. Авторами проекту були архітектори Ян Стейт і Йозеф Кейперс. 12 червня 1964 року церква згоріла, лишилася лише дзвіниця. Впродовж наступних кількох років архітектор П. Н. А. Сіпс (P.N.A. Sips) відбудував церкву, проте не у повній відповідності до оригіналу.

За церквою Усікновення Голови Івана Хрестителя розташований цвинтар, де, з-поміж інших служителів церкви, похований архіпресвітер Голландії, Зеландії та Західної Фрисландії Іоанн ван Баннінг (Joannis van Banning).

Навпроти церкви з 1881 року до кінця 1960-х років існував жіночий францисканський монастир[2].

У Зейдбюрті розташовані три пам'ятки, внесені до Державного реєстру пам'яток архітектури:

• ферма першої чверті XIX століття;
• ферма, зведена у XVII–XVIII століттях;
• вітряк Вестбрукмолен, зведений у 1900 році.

• 
  Вид на Зейдбюрт з боку Хаасбрукпольдера
• 
  Церква Усікновення Голови Івана Хрестителя
• 
  Старовинна ферма
• 
  Будівля колишнього францисканського монастиря
• 
  вітряк Вестбрукмолен

• Dorrepaal J. Oude prentbriefkaarten vertellen over Zoeterwoude-Dorp/Rijndijk en Stompwijk. — Zoeterwoude : B.P.M. van Leeuwen, 1971.
• Roozen L.C.J. De zeven zaligheden van Zoeterwoude. — Zoeterwoude : De Boer, 1946.
• Leeuwen B.P.M. van. 700 jaar Zoeterwoude, een familieportret. — Princo B.V. te Culemborg, 1977.
• Juffermans P.J.A. De stichting van de statie Zoeterwoude.