Зелене (Барський район)
Зеле́не — село в Україні, у Барському районі Вінницької області.
| село Зелене | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район/міськрада | Барський район |
| Рада | Володієвецька сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA05060070080018340 |
| Облікова картка | Зелене |
| Основні дані | |
| Засноване | 1929 |
| Населення | 176 |
| Площа | 0,434 км² |
| Густота населення | 405,53 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 23054 |
| Телефонний код | +380 4341 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°53′22″ пн. ш. 27°44′25″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
286 м |
| Найближча залізнична станція | Копай |
| Відстань до залізничної станції |
1 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 23060, Вінницька обл., Барський р-н, с. Володіївці, вул. Центральна, 19 |
| Карта | |
  Зелене | |
 Зелене | |
| Мапа | |
| |
Найближча станція Копай розрахована на околиці села.
Історія
До революції на території теперішнього села Зелене росли кремезні дуби. Цим урочищем володів пан Богуцький. Згодом він перепродав цю територію іншому, багатому Волошину. Вже при радянській владі, коли в Копайгороді існував районний центр, тут у райвиконкомі працював інженером-будівельником і архітектором Данило Шлапак, родом із Мар'янівки.
Посватавши в сусідніх Володіївцях молоду дівчину Ганну, Данило вирішив господарювати самостійно на власній землі. Викупив у Волошина згадану місцину всього за два воли. Новий власник вирізав частину дубів і спорудив із заготовленого матеріалу велику стодолу. Тут і народилася дочка Галина у липні 1928 року, яка стала першою корінною жителькою майбутнього села. Невдовзі звели й хату, котра збереглася до наших днів.
Отже, на початку існування село мало назву Червона Дубина, оскільки там росло багато дубів. На даний момент в селі залишився лише один дуб, який самотньо височить на пагорбі і є єдиним свідком усіх подій ХХ століття. Згодом назву села перейменували на хутір Кірова. А ще пізніше у село Зелене. Така назва неспроста, тут надзвичайно красива природа. Село з одного боку оточене лісом, у якому ростуть могутні дерева, а з іншого — полем, на якому колосяться жито та пшениця. Також є невеличкий ставок, який невблаганно старіє(заростає очеретом).
В центрі села побудована церква Святого Миколая за кошти меценатів, які є корінними жителями.
Література
- Володі́ївці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.134