Зелене (Кривий Ріг)
Зелене — колишнє селище міського типу (з 1938 року) у складі міста Інгулець, що існувало до 2002 року. 24 жовтня 2002 року постановою Верховної Ради України було включене до складу Інгулецького району міста Кривий Ріг[2], підпорядкувавшись Інгулецькій райраді м. Кривий Ріг.
Зелене Кривий Ріг |
||||||
Загальна інформація | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
47.835688° пн. ш. 33.436415° сх. д. | ||||||
Країна | Україна | |||||
Район | Інгулецький | |||||
Адмінодиниця | Криворізький район | |||||
Населення | 2000 чол (станом на 2000-ий рік) | |||||
Поштовий індекс | 50493[1] | |||||
Телефонний код | +380-56(4) | |||||
Головні вулиці | Вереснева, Щедра, Абрикосова, Родини Добровольських | |||||
Заклади освіти та культури |
КЗШ № 101 | |||||
Транспорт | ||||||
Зовнішні посилання: | ||||||
У проєкті OpenStreetMap | ||||||
Карта | ||||||
Зелене Зелене (Україна) | ||||||
Зелене у Вікісховищі |
Географічне розташування
Знаходиться на правому березі річки Інгулець, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Стародобровільське (Широківський район), нижче за течією на відстані 1 км розташоване місто Інгулець, на протилежному березі — село Інгулець (Широківський район).
Культура та освіта
На території Зеленого є братська могила радянських воїнів, де поховані 66 солдатів, які загинули в боях під час визволення міста Кривого Рогу 3 березня 1944 року, а також будинок родини Добровольських, який з 1846 року належав Василю Добровольському — польському шляхтичу. Після його смерті у 1892 році, маєток батька перейшов до рук молодшого сина — Андрія. Після 1930 року в колишній поміщицький будинок поселився дитячий будинок, де виховувались діти-сироти. Згодом у ньому розмістився Широківській ветзоотехнікум, а потім школа, яка існує і нині.