Зелений хрест (хімічна зброя)

Зеле́ний хрест (нім. Grünkreuz,Grünkreuzkampfstoffe) — маркування на хімічних снарядах, які містили суміші на основі отруйних речовин задушливої дії, що використовувалося Німеччиною у Першій світовій війні.

Суміш на основі дифосгену і хлоропікрину була розроблена як відповідь на французькі снаряди із фосгеном і мала сильнішу дію (однак її ефективність проявлялася лише при масових обстрілах)[1]. Перше масове застосування такого типу озброєння відбулося в ніч проти 23 червня 1916 року в ході Верденської битви.

Хімічні агенти «зелений хрест» мали кілька різновидів[2]:

  • зелений хрест 1 — дифосген, хлоропікрин (або без нього) та/або бромометилетилкетон;
  • зелений хрест 2 — фосген (60 %) дифосген (30 %), дифенілхлороарсин (10 %);
  • зелений хрест 3 — етилдихлороарсин і етилдибромоарсин. Ці дві речовини є представниками класу ірритантів (позначення «синій хрест»), але завдяки їхній здатності проникати крізь тогочасні протигази вони застосовувалися у комбінації з іншими снарядами типу зелений хрест[3].

Примітки
  1. Де-Лазари, 1935, с. 41.
  2. Ellison, 2008, с. 662—663.
  3. Де-Лазари, 1935, с. 56.

Джерела
  • Ellison, Hank D. Handbook of Chemical and Biological Warfare Agents. — Edition 2nd. — Boca Raton, FL : CRC Press, 2008. — 762 p. — ISBN 978-0-8493-1434-6. (англ.)
  • Garrett, Benjamin C., Hart, J. The A to Z of Nuclear, Biological, and Chemical Warfare. — Plymouth : The Scarecrow Press, 2009. — Vol. 90. — P. 92. — ISBN 978-0-8108-7040-6. (англ.)
  • Де-Лазари А. Н. Химическое оружие на фронтах мировой войны 1914—1918 гг / Под ред. Я. Л. Авиновицкого. — Москва : Государственное военное издательство, 1935. — 144 с. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.