Зериг
Зериг (Psammophis schokari) — отруйна змія з роду піщана змія (Psammophis) родини Lamprophiidae. Інша назва «піщана змія Форсколя».
? Зериг | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зериг | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Psammophis schokari Forsskål, 1775 | ||||||||||||||||||||
Поширення зерига | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Опис
Загальна довжина сягає 92 см. Передній кінець морди тупо закруглений. Досить вузька голова слабко відмежована від шиї. Зіниці круглі. Лобовий щиток довгий, звужений позаду. Є один низький й довгий виличний щиток, один великий передочний щиток, який торкаєтьсяз лобового. Навколо тулуба є 17 гладеньких лусок. Черевних щитків: 172—198, підхвостових щитків: 105—135 пар. Анальний щиток розділений.
Верхня сторона тулуба світло-коричнева, сіро-коричнева або блідо-оливкова з 2 темними у світлій облямовці поздовжніми смужками, які починаються від очей та тягнуться з боків голови й тулуба. Тонка переривчаста лінія проходить уздовж хребта, по боках від неї розташовані ще темніші смуги з чорною пунктирною облямовкою. Присутній темний характерний візерунок з симетрично розташованих на тім'яних щитках смужок неправильної форми і округлого плями між ними. Черевна сторона забарвлена у жовтуватий або білуватий колір з дрібними темними плямами по краях й в середній частині черевних щитків, іноді вони зливаються у більш-менш виражені поздовжні смуги.
Спосіб життя
Полюбляє круті та кам'янисті схили з розрідженою рослинністю, схили пагорбів, вкриті травою й колючкою, скельні вершини останцевих сопок. Зустрічається на висоті до 1500 м над рівнем моря. Активний удень. Виходить з зимівлі в останній декаді березня, активність триває до середини жовтня. Харчується ящірками, гризунами.
Це яйцекладна змія. Самиця відкладає до 30 яєць.
Розповсюдження
Мешкає від північної Африки та Аравійського півострова через Передню Азію до південного Туркменістану на півночі та до Пакистану, північно-західної Індії на сході.
Джерела
- Ulrich Gruber: Die Schlangen Europas. Franckh'sche Verlagsbuchhandlung, Stuttgart 1989; Seite 157–159. ISBN 3-440-05753-4.
- Согур Л.М. Зоологія: курс лекцій. – К.: Фітосоціоцентр, 2004. – 308 с.