Зимомря Микола Іванович
Микола Зимомря | |
---|---|
Микола Іванович Зимомря | |
| |
Народився |
30 листопада 1946 (75 років) Голятин, Закарпатська область |
Країна | СРСР → Україна |
Національність | українець |
Діяльність | філолог |
Alma mater | Ужгородський університет |
Галузь | порівняльне літературознавство, перекладознавство, культурознавство |
Заклад | Дрогобицький педагогічний університет |
Звання | професор |
Ступінь | доктор філологічних наук |
Мико́ла Іва́нович Зимомря (нар. 30 листопада 1946, с. Голятин, Міжгірського району Закарпатської області) — український літературознавець, критик, перекладач, педагог, доктор філологічних наук, професор, академік АН вищої школи України. Член Національної спілки журналістів України (1980), Національної спілки письменників України (2008), Всеукраїнського об'єднання «Письменни Бойківщини»[1]. Почесний доктор Ужгородського національного університету.
Життєпис
Народився 30 листопада 1946 року у с. Голятин Міжгірського району, Закарпаття.
Вчився на відділеннях української та німецької філології Ужгородського університету (1962–1967). Працював учителем німецької мови в Ужгородській СШ № 5 (1966–1967) та в Ужгородському університеті (1967–1993).
1969–1972 — навчання в аспірантурі Берлінського університету ім. Гумбольдта, де захистив кандидатську дисертацію на тему «Сприйняття української літератури в німецькомовних країнах від першовитоків до 1917 р. До історії російсько-українсько-німецьких літературних взаємодій» (1972).
1980–1982 — докторантура при Інституті світової літератури ім. М. Горького АН (Москва); 1984 — захистив докторську дисертацію на тему «Міжлітературні зв'язки та роль перекладу у художньому процесі».
Працював завідувачем кафедр німецької філології УжДУ (1973–1979), іноземних мов (1986–1993), професором Педагогічної академії в Слупську (Польща, 1993–1995), професором Закарпатського Інституту післядипломної освіти (1995–1997), Балтійської гуманістичної вищої школи в Кошаліні (Польща, 1997–2002).
Академік Академії наук Вищої школи України. Від 2003 р. завідує кафедрою теорії та практики перекладу в Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І. Франка.
Праці
Автор
М. Зимомря — автор понад п'ятисот опублікованих праць з проблематики порівняльного літературознавства, перекладознавства, культурознавства. Цій проблематиці присвячені монографічні видання:
- «Сприйняття творчості Тараса Шевченка» (Берлін, 1976),
- «Художній переклад і рецепція в контексті взаємодії літератур» (Ужгород, 1981),
- «Августин Волошин» (1994; 1995),
- «Джерела вічної краси» (1996),
- «Німеччина та Україна: у нарисах взаємодії культур» (1999),
- «Животворна змагальність освіти» (2000),
- «Благодать та її джерела» (2002),
- «Опанування літературного досвіду» (2003),
- «Долі в людях» (2006) та ін.
Упорядник
Упорядкував та видав твори
Ольга Рішаві|Ольги Рішаві «Голуба мандрівка», (1979), «Рокам подвоєно ціну» (1996),
Ю. Боршоша-Кум'ятського («Молитви серця», 1995),
О. Фельбаби-Косач («Коли цвітуть троянди», 1998),
М. Слабака («Малинове коло», 2000),
І. Трача («До тебе, Україно, піснею прийду», 2000),
Д. Павличка («Наперсток», 2000),
П. Головчука («Корінням з України», 2000),
Г. Зимомрі («Верховинські співанки», 2001),
А. Трембач («Вервиця», 2002),
О.Петик («Лемківські пороги», 2002),
Я. Гудемчука («Різноцвіття», 2003), а також низку наукових збірників:
- «Юрій Гуца-Венелін і слов'янський світ» (1992),
- «Професор Іван Гранчак» (1997),
- «Благовісник праці: Науковий збірник на пошану акад. М. Мушинки» (1998),
- «Тотожність та партнерство: Науковий зб. на пошану проф. А. Вірського» (2000),
- «Дар служити науці: Науковий зб. на пошану проф. В. Задорожного» (2001),
- «Джерела інтерпретації: Науковий зб. на пошану проф. Ю. Борєва» (2005; 2006),
- шеститомник «Україна-Польща» (1999–2006) та ін.
Перекладач
Переклав:
збірку поезій «Київ у травні» (2001) Д. Павличка — німецькою мовою,
польськомовні твори «Гармонія псалму» (2003) Олександри Шевелло,
німецькомовні розділи «Історії карпатських русинів» Михайла Лучкая (2004) — українською мовою,
а також польськомовну працю Івана Павла ІІ «Встаньте, ходімо!» (2005; співавтор — І. Зимомря).
Нагороди та відзнаки
- Лауреат Міжнародних літературних премій ім. Івана Кошелівця. (2001) та Б. Лепкого (2005).
- Нагороджений знаками «Відмінник освіти України» (1996), «Петро Могила» (2006).
- Почесний доктор Ужгородського національного університету[2].
Примітки
- Антологія (2016). Світ осяяний світочем (Українська). Сполом. с. 90. ISBN 978-966919-159-5.
- Почесний доктор Ужгородського університету Микола Зимомря відзначає поважний ювілей
Джерела
- Хланта І. В. Микола Зимомря // Літературне Закарпаття у XX столітті: Біобібліогр. покажчик. — Ужгород, 1995. — С. 258—265.
- Гомоннай В. В., Талапканич М. І., Хланта І. В. Микола Зимомря. Бібліографічний покажчик. — Ужгород, 1996. — 56 с.
- Хланта І. Живі вогники на полонинських плаях // Зимомря М. Джерела вічної краси. — Ужгород, 1996. — С. 3—11.
- Білоус О. М., Юрош О. М. Бібліографічний покажчик публікацій професора Миколи Зимомрі. — Вінниця: Нова книга, 2002. — 73 с.
- Марко В. Світ слова на відстані душі (М. Зимомрі — 60) // Дзвін. — 2006. — № 11—12. — C. 115—117.
- Зимомря І., Юрош О. Осердя наукового доробку. Бібліографічний покажчик праць Миколи Зимомрі. — Ченстохова-Дрогобич-Ужгород, 2007. — 240 с.
- Дурунда А. Серцем і душею наповнене слово / А. Дурунда // Дукля. — 2006. — № 6. — С. 33-39.
- Масляник О. Своє, не сказане ніким. // Дзвін. — 2021. — № 11. — C. 139—145.