Зленко Григорій Дем'янович

Зленко Григорій Дем'янович
Файл:Григо́рій Дем'я́нович Зле́нко.jpg
Народився 7 листопада 1934(1934-11-07)
Потік
Помер 25 серпня 2015(2015-08-25) (80 років)
Громадянство  СРСР→ Україна
Діяльність письменник
літературознавець
бібліограф
Alma mater Київський університет
Нагороди

Григо́рій Дем'я́нович Зле́нко (нар. 7 листопада 1934(19341107), село Потік, нині Миронівського району Київської області — 25 серпня 2015) — український письменник, літературознавець, бібліограф. Заслужений діяч мистецтв України (1996). Член Національної спілки письменників України, завідувач редакційно-видавничого відділу Одеської національної наукової бібліотеки, дійсний член Наукового товариства імені Т. Шевченка (НТШ), член Міжнародної асоціації україністів.

Біографія

Народився 7 листопада 1934 року в селі Потік, нині Миронівського району Київської області.

1961 року закінчив факультет журналістики Київського державного університету.

Автор літературних портретів кіноактриси Віри Холодної і режисера Фавста Лопатинського, нарису про початок українського кіно «Брати Люм'єри чи Тимченко?», книг «Одеська кіностудія художніх фільмів» (1962 і 1979).

Література

Григорій Зленко — майстер вибудовувати інтригуючу, сповнену несподіваних ходів сюжетну канву; у нього хист пошуковця, що ефективно використовує всі доступні джерела: архівні, публікації в ЗМІ тощо. Його літературно-документальні нариси охоплюють не лише історичний і біобібліографічний аспекти. Уважному читачеві письменник дозволяє зануритися в психологію творчості та особливості творчого методу літературознавців, на яких посилається. Характеризуючи творчість Григорія Зленка, у передмові до книжки «Пошук для прийдешнього» академік Іван Дзюба писав: «…Він обдарований тим чуттям, яке зупинить його там, де менш уважний дослідник нічого не помітить; він має ту міру впертості, яка дає йому снагу „копати“ там, де інший втомиться і безнадійно махне рукою».

На сучасному літературному горизонті Одеси Григорій Зленко приваблює як представник традиційної української словесності, літературознавець і краєзнавець, чільний фундатор українознавства на півдні України. За світоглядом він традиціоналіст, чий творчий доробок зберігає найкращі зразки вітчизняного класичного надбання. Поєднавши в собі хист журналіста, письменника й науковця, Григорій Дем'янович витворив оригінальний жанр літературно-документальної публіцистики. Зленку-досліднику притаманний інтерес до побутових, психологічних деталей, обставин життя й творчих перипетій найближчого оточення чи послідовників знакових фігур української культури, тим чи іншим чином дотичних до Одеси: Т. Шевченка, М. Гоголя, Лесі Українки, І. Франка, Б. Грінченка та багатьох-багатьох інших. Тим самим відтворюється епоха, атмосфера, у якій вони жили й творили, зберігається духовний зв'язок, а отже і їхній вплив на сучасників.

У творчому доробку — книжки «Нетлінне» (1968), «Книга пам'яті» (1971), «Одесские тетради» (1980), «Берег Пушкина» (1987), «З полону літ» (1989), «Пізня лірика» (2003), «Пошук для прийдешнього» (2004), «Лицарі досвітніх вогнів» (2007), «Відсвіти Тараса Шевченка» (2010), понад три тисячі літературознавчих та краєзнавчих розвідок, опублікованих у журналах та газетах. Був також редактором тому «Одеська область» Історії міст і сіл Української РСР.

  • У терновім колі: Одес. письменницька орг. у 1920-1950 рр.: біобібліогр. покажч. / М-во культури і туризму України, Одес. нац. наук. б-ка ім. М. Горького; упоряд. Г. І. Єфімова; [наук. ред. Г. Д. Зленко]. — О.: ОННБ ім. М. Горького, 2011. — 169, [2] с. — Покажч. імен: с. 163–170.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.