Традиціоналізм

Традиціоналі́зм — доктрина, яка твердить, що Бог дав первинне об'явлення (див. також джерела права, джерела канонічного права, символ віри) людству, яке передається як традиція з покоління до покоління і ця традиція є остаточною основою знання та критерієм правди. Слово «традиція» має латинське походження. Українською мовою латинське traditio можна перекласти як передання або передавання, передача (tradere – передавати); близьким за значенням є інше слово латинського походження — трансляція. У первісному мовному контексті поняття «traditio» могло означати просторову передачу якихось матеріальних речей. Натомість сьогодні, вживаючи це поняття, ми в більшості випадків говоримо про передачу не матеріальних речей, а інформації і не в просторовому, а в часовому вимірі – з минулого в майбутнє. При цьому під поняттям традиції можна розуміти як сам процес передачі, так і її зміст (тобто те, що передається). Якщо наводити грубе порівняння, можна сказати, що традиція – це і вантажівка (яка, щоправда, їде не дорогою, а віссю часу), і вантаж, який вона везе. Перший аспект розуміння поняття традиції краще відображають українські слова передавання та передача, другий — передання.

Традиціоналізм — світогляд і соціально-філософський напрямок, що відстоює збереження культурних, соціальних, історичних чи релігійних традицій. Тотальний традиціоналізм характерний для традиційного суспільства.

Інтегральний традиціоналізм (відомий також як перенніалізм) — філософсько-релігійне вчення, сформульоване видатним французьким мислителем Рене Геноном. До числа яскравих представників належать італійський філософ Юліус Евола, голландсько-німецький лінгвіст, археолог, етнограф, засновник Аненербе Герман Вірт, румунський етнограф і релігієзнавець Мірча Еліаде, мислителі Тітус Буркхардт, Фрітьоф Шуон, сучасний російський філософ і геополітик Олександр Дугін, спеціаліст з герметичних наук і мистецтв Євген Головін та інші.

Вчення традиціоналізму двояке і має негативну (заперечувальну) та позитивну (підтверджувальну) сторону. Негативна сторона полягає у фундаментальній і масштабній критиці сучасного світу в усіх його проявах, позитивна — в утвердженні думки Традиції.