Зливок

Зливок призначений для подальшої переробки шляхом пластичної деформації (вальцювання, кування, пресування), переплаву (одержання фасонних виливків, готування сплавів) або електролізу. Також злитком називають кусок самородного золота чи срібла.

Злиток одержують шляхом розливання рідкого металу у форми порівняно простих обрисів — виливниці, а також методом безперервного лиття й наплавления у водоохолоджуваному кристалізаторі (електрошлаковий переплав, переплав у дугових вакуумних печах).

Зливання сталі зі сталевозного ковша у виливниці з метою одержання сталевих зливків.

Сталевий зливок. Після нагрівання у нагрівальному колодязі транспортується краном до обтискного стану

Сталеві зливки, що призначені для обтискання на обтискних станах на блюми, сляби і фасонні заготовки.

Зливки, відлиті в виливниці та призначені для подальшої обробки тиском, мають найчастіше форму зрізаної піраміди або зрізаного конуса. Якщо метал кристалізується з усадкою, то в злиткові є прибуткова частина, де концентрується усадочна раковина й яку при подальшому переділі відрізають і направляють на переплавлення.

Зливки, відлиті методом безперервного лиття, мають форму призм (квадратного, прямокутного, багатокутного перетину) або циліндрів. Іноді відливають злитки більше складної форми, наприклад порожні. У верхній частині безперервнолитих злитків також утворюється усадочна раковина (порівняно невеликого розміру), яку відокремлюють при різанні заготівки на мірні довжини.

У злитках електрошлакового та вакуумно-дугового переплаву усадочна раковина значно менша, що зумовлено зниженням швидкості наплавления на заключному етапі формування злитку.

Маса злитків, призначених для обробки тиском, складає від декількох кілограмів до 250 т і більше. Найуживаніші сталеві злитки мають масу від 0,5 до 20 т. Злитки чавуну та деяких кольорових металів, призначені для переплаву, мають звичайно форму невеликих зрізаних пірамід із великою конусністю. Такі злитки називаються чу́шками (виливанцями), й їхня маса не перевищує, як правило, 30-40 кг.

Найбільший великогабаритний злиток в історії незалежної України вилито на «Енергомашспецсталь». Його вага — 415 т^[1].

В зв'язку з тим що умови кристалізації металу істотно змінюються в ході твердіння, будова та хімічний склад металу в злитках досить неоднорідні. Чим крупніший злиток, тим сильніші виражені в ньому хімічна та структурна неоднорідність. Злитки, одержувані методом безперервного лиття або шляхом наплавления в кристалізаторі, — значно більше однорідні, ніж злитки, відлиті в виливниці.

За складністю геометричної форми виливки ділять умовно на п'ять груп, що характеризуються такими показниками:

• геометрично простими контурами, що не мають внутрішніх порожнин (кришки, пробки кранів, вилки іт.ін.);
• відкритими виїмками прямокутної і циліндричної форми (кронштейни простої форми, втулки, підп'ятники іт.ін.);
• відкритою коробчастою формою зі складним контуром периметра (корпуси й кришки редукторів і т.ін.);
• повністю або частково закритими коробчастими перетинами прямокутної або циліндричної форми (корпуси двигунів, компресорів і т.ін.);
• особливо складною коробчастою, циліндричною або фігурною формою.

• Зливок золота
• Мірний зливок
• Стандартний зливок
• Чушка (металургія)

• В. П. Мовчан, М. М. Бережний. Основи металургії. Дніпропетровськ: Пороги. 2001. 336 с.

• Зливок // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
• Злиток у Великій радянській енциклопедії (рос.)
• Злиток^{[недоступне посилання з липня 2019]} у Металургійному словнику (рос.)
• Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О. В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. — Харків: Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. ISBN 978-966-2989-39-7