Злочини в Дістомо

Злочини в Дістомо (грец. Η σφαγή τού Διστόμου) — нацистський військовий злочин, скоєний 1944 року членами Ваффен-СС в місті Дістомо, під час окупації Греції країнами Осі під час Другої світової війни.

Історія

10 червня 1944 року, впродовж більше двох годин, війська 4-тої поліційної гренадерської дивізії СС під командуванням СС-гауптштурмфюрер Фріца Лаутенбаха ходили по домівках Дістомо, вбивали цивільних осіб, підпалювали будинки, як повідомляється, в помсту за партизанську атаку. Усього за цей день вбито 218 осіб, в тому числі 53 дитини[1]. Згідно зі свідченнями тих, хто вижив, есесівці «заколювали багнетами немовлят у колисці, розпорювали животи вагітним жінкам і обезголовили сільського священика»[2].

Після вбивств, агенти Таємної польової поліції, військової поліції Третього Рейху, повідомили владі, що, на відміну від офіційної доповіді Лаутенбаха, німецькі війська потрапили під атаку в кількох милях від Дістомо і не були обстріляні «з мінометів, кулеметів і гвинтівок жителями Дістомо». Розслідування було проведено. Фріц Лаутенбах зізнався, що він вийшов перейшов рамки уставу. Попри це суд виніс рішення на його користь, постановивши, що він був мотивований, а не вчинив убивства з необережності або незнання, але з почуття відповідальності перед своїми військовиками[3].

Вимоги компенсацій

В 1960-ті роки уряд Західної Німеччини заплатив Греції 115 мільйонів марок в порядку реституції[4]. Однак ця цифра не може бути в порівнянні із 50 млрд євро (сьогодніші цифри), які за Паризьким договором Німеччина зобов'язана виплатити Греції. Пізніше Угода щодо зовнішніх боргів Німеччини, укладена 1953 року в Лондоні, надала право Німеччині можливість відкласти виплати до возз'єднання Німеччини.

Оскільки питання про виплату репарацій і реституцій між Грецією і Німеччиною досі залишається невирішеним, потерпілі і родичів загиблих пред'явили вимоги індивідуальних компенсацій і подавали відповідні судові позови в суди Німеччини та Європейський суд з прав людини, який мав би зобов'язати Німеччину виплатити репарації в декілька мільярдів доларів. Однак вимоги були відхилені як в Європейському суді з прав людини, так і німецькими судами нижчої інстанції, а в червні 2003 року відхилені Верховнии судом Німеччини[2][5]. Конституційний суд Німеччини виніс рішення в березні 2006 року про те, що Німеччина не зобовязана виплачувати компенсації особам як відшкодування збитку за військові злочини[4].

У листопаді 2008 року суд у Флоренції постановив, що сім'ї 218 загиблих чоловіків і жінок, повинна бути присуджена вілла в Менаджо, недалеко від озера Комо, яка є власністю німецької некомерційної організації, в порядку реституції. Німеччина оскаржила таке рішення Італійської сторони[6].

5 січня 2011 року родини загиблих та ті, хто вижив після різні 1944 року, провели масовий мітинг біля будівлі Грецького парламенту та німецького посольства в Афінах[7] із вимогою висунути нові вимоги репарацій до Німеччини. 15 січня прем'єр-міністр Греції Йоргос Папандреу заявив, що грецький уряд подасть новий позов до Міжнародного суду, таким чином Греція приєднається до аналогічних судових вимог, висунутих італійськими позивачами проти Німеччини[1].

Тема німецьких репарацій набула актуальності для багатьох греків після того, як країна опинилася під вогнем критики Німеччини, яка виступила основним кредитором під час боргової кризи, за марнотратний державний бюджет і недоліки державного управління. Тоді віце-прем'єр-міністр Теодорос Пангалос 2010 року нагадав Берліну про невиплачені мільйони євро репарацій, в тому числі і жертвам різні в Дістомо, а також викрадений золотий запас із Банка Греції[8].

Див. також

Примітки
  1. Дистомо: ничто не забыто[недоступне посилання з липня 2019], ana-mpa, 15-01-2011
  2. «Greeks lose Nazi massacre claim.» 26 June 2003 BBC.
  3. Mark Mazower, Inside Hitler's Greece (Yale University Press, New Haven and London, 1993), at pages 212 to 214
  4. Eleni Chrepa; Maria Petrakis (12 січня 2011). Greece to Join Hague German War Reparations Case. Bloomberg. Архів оригіналу за 17 січня 2011. Процитовано 13 січня 2011.
  5. «German Supreme Court: Distomo Massacre Case, BGH — III ZR 245/98 (June 26, 2003).» International Law In Brief, American Society of International Law. 25 July 2003 Архівовано жовтень 9, 2007, у Wayback Machine..
  6. Greece to join Distomo trial. Kathimerini. 12 січня 2011. Процитовано 13 січня 2011.
  7. Греки требуют у Германии выплаты репараций[недоступне посилання з липня 2019], ana-mpa, 5-01-2011
  8. Greece angers Germany in gold row, BBC, 25-02-2010: «They [the Nazis] took away the Greek gold that was in the Bank of Greece, they took away the Greek money and they never gave it back»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.