Злін

Перша письмова згадка про поселення Злін походить з 1322 року, коли воно було викуплене королевою Ельжбетою Риксою та подароване Брнонському монастирю. Злін було ремісничо-цеховим центром навколишнього Валаського селища. Статус міста отримало в 1397 році — сюди входило право утримувати ринки, варити пиво та мати право на горло. Під час Тридцятилітньої війни жителі Зліна брали участь у валаському антигабсбурзькому повстанні. У 1622 році замок Злін був спалений, а навколишні будівлі та ферми пограбовані.

Злін був місцем маєтку (розмір на картах, сім століть історії Зліна), якому належало ряд місць, крім самого Зліна також Бржезнице, Желеховіце, Бонетина, Чепков, Прштене, Младцова, Збожна, Прілюки, Лужковіце, Кудлов та Ярославіце. Ще один садибний будинок знаходився у незалежному на той час містечку Маленовіце, яке нині є частиною Зліна. Маєток Злін змінив багатьох власників — найбільш відомими є Штернберки в догуситський період, Тетурові в 15-16 столітті, Роталові після тридцятилітньої війни, пізніше Сереньові та Бреттонові. Останнім приватним власником замку Злін був власник фабрики в Брно Леопольд Гаупт, у якого його відкупило місто Злін у 1929 році.

Знаходиться на перехресті трьох історичних областей Моравії: Волошско, Словацко та Хана. У 1926 році стало сучасним міським центром.