Змієві вали Київщини

Південна ділянка валу починається біля села Круглик, що тягнеться від заплави р. Сіверка і закінчується у луговій заплаві Дніпра. Умовне з'єднання південної і північної ділянок валу зараз під водою штучного круглицького ставу. Первісні вали були побудовані, ймовірно скіфами, у VI-V століттях до н. е. для захисту цілої низки поселень-городищ, а саме:

• «Малого» Ходосівського городища;
• «Великого» Ходосівського городища;
• «Круглого» Ходосівських городищ;
• недослідженого городища, яке було знищене будівництвом котеджного містечка «Маєток»[2].

Змієвий вал, с. Мотижин

Південна ділянка, на відміну від північної, була відновлена за часів Київської Русі і слугувала для оборони від Дикого поля південних рубежів Києва.

Змієві вали скіфської доби розташовані підковою і охоплюють територію загального городища-сховища площею 2000 га і тягнуться на відстань 12 км. Дуже ефективна оборонна споруда.

ДВТ 152 у Круглику, вбудований у вали Ходосівського городища

Під час навали загарбників люди з навколишніх поселень, лук і полів разом із худобою, реманентом та іншим майном ховалися під захист валів до городища-сховища, і разом з постійними мешканцями, а можливо і військовою залогою чинили опір ворогам. Кочова кіннота своєю лавою впиралася у нездоланну для неї перешкоду — земляні вали, які разом із частоколом були заввишки понад десять метрів. Вона була вимушена рухатися уздовж валу, шукаючи проходу і потрапляючи таким чином під обстріл стрілами, камінням з пращ та інших пристроїв захисників городища, поступово втрачаючи силу натиску і воїнів доти, доки не втрапляла у заплаву річки Сіверки до суцільного болота. Якщо навіть у посушливі роки або взимку по кризі їм і вдавалося перейти через болото, то на тому боці їх знову чекала вже північна ділянка валу, і вони були вимушені ходити по колу уздовж валів, знову ж таки втрачаючи під обстрілом коней і людей.

Змійові вали біля села Плесецьке

Західна ділянка валів проходила по лінії Чорногородка — Радомишль.

Хотівське городище

Пам'ятка культурної спадщини національного значення, що занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

• Змієві вали
• Кімерійський вал
• Козацький вал
• Траянові вали

• Бугай А.С. Випуск №15 // Змійові вали. Збірник матеріалів науково-дослідницької спадщини / Бугай О.А. — Бібліотека українознавства. — Київ : ДП “Видавничий дім “Персонал”", 2011. — 276 с. — ISBN 978-966-608-973-4.

• Анатолій М. Ч. Альманах «Ветер странствий» (вып. 11. М., 1976, с. 40-49). Змієві вали

• Офіційний сайт «Українське Реєстрове Козацтво»: Як змія в рало запрягли
•  Таємниці стародавніх валів на YouTube — документальний фільм на каналі Наукові зустрічі / Scientific meetings.
•  Змієві вали біля села Круглик на YouTube