Зозуля ширококрила

Зозу́ля ширококрила[2] (Hierococcyx fugax) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae)[3]. Мешкає в Південно-Східній Азії[4]. Філіпінські, рудоволі та індокитайські зозулі раніше вважалися підвидами ширококрилої зозулі[5][6].

?
Зозуля ширококрила

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина: Зозулеві (Cuculidae)
Рід: Hierococcyx
Вид: Зозуля ширококрила
Біноміальна назва
Hierococcyx fugax
Horsfield, 1821
Синоніми
Cuculus fugax
Посилання
Вікісховище: Hierococcyx fugax
Віківиди: Hierococcyx fugax
EOL: 915099
ITIS: 177826
МСОП: 22728125
NCBI: 57413

Опис

Довжина птаха становить 28-30 см. Голова і верхня частина тіла темно-сіро-коричневі. Підборіддя чорне, навколо очей жовті кільця. Нижня частина тіла біла або рожевувато-руда, поцяткована темними стрілоподібними плямками. У молодих птахів верхня частина тіла рудувата, поцяткована сірими смужками, тім'я чорне, поцятковане рудуватими смужками, нижня частина тіла поцяткована темно-коричневими плямами або смугами з рудими краями. Крик складається з серії подвійних посвистів, перша нота яких є вищою, повторюється близько 20 разів.

Поширення і екологія

Ширококрилі зозулі мешкають на Малайському півострові, Суматрі, Калімантані і на сусідніх островах. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, в садах і на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 1620 м над рівнем моря на Калімантані та на висоті до 1700 м над рівнем моря на Суматрі. Живляться переважно комахами. Ширококрилим зозулям притаманний гніздовий паразитизм. Вони підкладають яйця в гнізда білогузим шамам і сіроволим канарницям.

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Hierococcyx fugax.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 січня 2022.
  4. Malaysian Hawk-Cuckoo.
  5. B.F. King. The Hierococcyx fugax, Hodgson's Hawk Cuckoo, complex. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 122 (1), ss. 74–80, 2002 '.
  6. M.D. Sorenson & R.B. Payne: Molecular systematics: cuckoo phylogeny inferred from mitochondrial DNA sequences. W: Robert P. Payne: The Cuckoos. Oxford: Oxford University Press, 2005, ss. 68–94. ISBN 0198502133. '
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.