Зозуля індокитайська

Зозу́ля індокитайська[2] (Hierococcyx nisicolor) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae)[3]. Мешкає в Гімалаях і Південно-Східній Азії. Раніше вважався підвидом ширококрилої зозулі[4][5].

?
Зозуля індокитайська

Індокитайська зозуля (Черрапунджі, Мегхалая, Індія)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина: Зозулеві (Cuculidae)
Рід: Hierococcyx
Вид: Зозуля індокитайська
Hierococcyx nisicolor
(Blyth, 1843)
Синоніми
Cuculus nisicolor
Cuculus fugax nisicolor
Hierococcyx fugax nisicolor
Посилання
Вікісховище: Hierococcyx nisicolor
Віківиди: Hierococcyx nisicolor
МСОП: 22734046
NCBI: 1463996

Поширення і екологія

Індокитайські зозулі гніздяться на сході Гімалаїв, в Північно-Східній Індії, на півночі Індокитаю, в Південному і Південно-Східному Китаї, зокрема на острові Хайнань. Взимку частина популяції мігрує на південь Індокитаю, на Малайський півострів, Суматру, Калімантан, на захід Яви та на сусідні острови. Популяції Індокитаю і Хайнаню не мігрують.

Індокитайські зозулі живуть у вологих тропічних лісах, в садах і на плантаціях. Зустрічаються на висоті від 600 до 2800 м над рівнем моря. Живляться переважно комахами. Індокитайським зозулям притаманний гніздовий паразитизм. Вони підкладають яйця в гнізда різних видів птахів, зокрема малих алікорто і малих нільтав.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Hierococcyx nisicolor.
  2. Hierococcyx nisicolor у базі Avibase.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 січня 2022.
  4. B.F. King. The Hierococcyx fugax, Hodgson's Hawk Cuckoo, complex. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 122 (1), ss. 74–80, 2002 '.
  5. M.D. Sorenson & R.B. Payne: Molecular systematics: cuckoo phylogeny inferred from mitochondrial DNA sequences. W: Robert P. Payne: The Cuckoos. Oxford: Oxford University Press, 2005, ss. 68–94. ISBN 0198502133. '
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.