Зозуля індокитайська
Зозу́ля індокитайська[2] (Hierococcyx nisicolor) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae)[3]. Мешкає в Гімалаях і Південно-Східній Азії. Раніше вважався підвидом ширококрилої зозулі[4][5].
? Зозуля індокитайська | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Hierococcyx nisicolor (Blyth, 1843) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Cuculus nisicolor Cuculus fugax nisicolor Hierococcyx fugax nisicolor | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Поширення і екологія
Індокитайські зозулі гніздяться на сході Гімалаїв, в Північно-Східній Індії, на півночі Індокитаю, в Південному і Південно-Східному Китаї, зокрема на острові Хайнань. Взимку частина популяції мігрує на південь Індокитаю, на Малайський півострів, Суматру, Калімантан, на захід Яви та на сусідні острови. Популяції Індокитаю і Хайнаню не мігрують.
Індокитайські зозулі живуть у вологих тропічних лісах, в садах і на плантаціях. Зустрічаються на висоті від 600 до 2800 м над рівнем моря. Живляться переважно комахами. Індокитайським зозулям притаманний гніздовий паразитизм. Вони підкладають яйця в гнізда різних видів птахів, зокрема малих алікорто і малих нільтав.
Примітки
- BirdLife International (2016). Hierococcyx nisicolor.
- Hierococcyx nisicolor у базі Avibase.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 січня 2022.
- B.F. King. The Hierococcyx fugax, Hodgson's Hawk Cuckoo, complex. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 122 (1), ss. 74–80, 2002 '.
- M.D. Sorenson & R.B. Payne: Molecular systematics: cuckoo phylogeny inferred from mitochondrial DNA sequences. W: Robert P. Payne: The Cuckoos. Oxford: Oxford University Press, 2005, ss. 68–94. ISBN 0198502133. '