Золотий кодекс з Лорша

Золотий кодекс з Лорша або Лорські Євангелія (Ватиканська бібліотека, Pal. lat. 50, та Biblioteca Documenta Batthyaneum, Алба-Юлія) — це ілюмінований євангелістарій, написаний між 778 та 820 роками, що грубо відповідає періоду правління Карла I Великого у Франкському королівстві. І манускрипт, і панелі обкладинки зі слонової кістки є рідкісними та важливими артефактами тої епохи.

Золотий кодекс з Лорша
Дата створення / заснування 810
Мова твору або назви латина
Зберігається в колекції в Ватиканська бібліотека
 Золотий кодекс з Лорша у Вікісховищі
Панелі передньої сторони обкладинки зі слонової кістки. Музей Вікторії та Альберта, Лондон

Різні оригінальні частини кодексу сьогодні перебувають у:

Історія
Лист 72 оборот кодексу з ілюмінованою мініатюрою Спаса Вседержителя. Biblioteca Documenta Batthyaneum, Алба-Юлія

Про існування кодексу вперше було зазначено у записах Лорського абатства (Німеччина), в якому, вважається, він був написаний, а саме він був згаданий під назвою Evangelium scriptum cum auro pictum habens tabulas eburneas у каталозі бібліотеки абатства, складеному в 830 році при абаті Аделунгу. Зважаючи на золоті літери манускрипту та його розташування в Лорші, він отримав назву Codex Aureus Laurensius. У 10-11 ст. Лорська бібліотека була однією з найкращих в світі.

У 16-му сторіччі рукопис був перевезений до Гайдельбергу (Отто Генрих перевіз наповнення бібліотеки до Гайдельбергу, створивши там відому Палатинську бібліотеку, незадовго до розформування Лорського абатства у 1563 році). Звідти кодекс був викрадений у 1622 році під час Тридцятирічної війни; для того, щоб його легше було продати, кодекс був порваний на дві частини, а панелі вирвані. Багато ілюстрована перша частина попала до бібліотеки Мігацці, звідки була продана єпископу Ігнацу Баттьяні (1741–1798). Ця частина зараз перебуває в Альба-Юлія, Румунія, і належить до бібліотеки Batthyaneum, заснованої єпископом. Друга половина знаходиться у Ватиканській бібліотеці. Задня сторона обкладинки, зі знаменитими рельєфами зі слонової кістки у класичному стилі, що зображують «Христа, що попирає монстрів» та архангелів, перебуває у Ватиканських музеях, а передня сторона, яка містить панелі з зображеннями Богородиці з немовлям зі святими, ангелами та сценою Різдва Христового під ними, перебуває у Музеї Вікторії та Альберта у Лондоні.[1]

Факсиміле кодексу було подаровано королеві Єлизаветі II папою Бенедиктом XVI 16 вересня 2010 року, який у відповідь отримав серію принтів Ганса Гольбейна молодшого з королівської колекції.[2] Повна оцифрована версія манускрипту доступна в Інтернеті на ряді сайтів.[3]

Примітки
Цитування
  1. Ілюстрація; Herbert Schultz, p. 283, The Carolingians in Central Europe, their history, arts, and architecture: a cultural history of Central Europe, 750–900, BRILL, 2004, ISBN 90-04-13149-3, ISBN 978-90-04-13149-1
  2. Pope's visit: Benedict arrives in UK, Гардіан, 16 вересня 2010
  3. Pal. lat. 50 (Vatican, Biblioteca Apostolica Vaticana) Архівовано 25 квітня 2013 у Wayback Machine. — цифрове факсіміле (переважно англійською)], з більшими фото ніж на версії в Румунській національній бібліотеці
Бібліографія
  • Walther, Ingo F. and Norbert Wolf. Codices Illustres: The world's most famous illuminated manuscripts, 400 to 1600. Köln, TASCHEN, 2005.

Галерея
  • Задня сторона обкладинки зі слонової кістки

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.