Золотомушка мадерійська

Ендемік острова Мадейра на сході Атлантики, який належить Португалії. Трапляється у лісах та рідколіссях, переважно, на висоті 600—1550 м над рівнем моря.

Дрібний птах завдовжки 8-9 см та вагою 5-7 г. Спина та крила оливкового забарвлення. Махові пера чорного кольору, криючі чорні з білим обідком. Хвіст чорний з оливковими краями. Потилиця і боки шиї попелясто-сірі. Горло, груди і черево — білі. На лиці є брови і «сльози» під оком білого кольору, в той час як на боках дзьоба лежать дві чорні смуги: одна утворює маску, що доходить до ока, а інша утворює вуси, що доходять до щік. На чолі є також смуга чорного кольору, яка доходить до скроні, обводячи вершину голови темно-помаранчевого кольору. Дзьоб тонкий та короткий, чорного кольору.

Зовні вид схожий на золотомушку червоночубу, але має довші дзьоб і ноги, більше чорного кольору на крилах і менше білого на лиці.

Трапляється численними зграями. Активна вдень. Живиться дрібними безхребетними, переважно метеликами та гусеницями, яких шукає серед гілок або під корою дерев.

Сезон розмноження припадає на початок літа (червень-липень). Утворює моногамні пари. Самець приваблює самицю співом, при чому піднімає помаранчеве пір'я на голові у вигляді чубчика.

Чашоподібне гніздо з високими і вузькими краями будується між гілками хвойних дерев. У гнізді до 10 рожевих яєць з коричнево-помаранчевими плямами. Насиджує самиця. Інкубація триває два тижні. Пташенят вигодовують впродовж трьох тижнів.

Згідно з аналізом мітохондріальної ДНК, вид відокремився від золотомушки червоночубої (Regulus ignicapillus) 4-2,5 млн років тому.