Зоряний кристал (роман)

Роман розпочинається із опису аукціону «Сотбі» у Лондоні, в приміщенні Тауеру, на який виставлено древню чашу, схожу за описом на чашу Грааля. Під час проведення аукціону вже після її продажу чаша раптово вислизнула із рук нового власника, та, перетворившись у куб, самостійно злетіла у повітря[5], набравши дуже велику швидкість, та пізніше щезнула в атмосфері, де її востаннє спостерігали над Індією.[6] Пізніше події роману переносяться у стародавню Грецію, де описується повернення відомого філософа Демокріта в своє рідне місто Абдери. За час подорожей по світу він не тільки збагатився знаннями жерців Стародавнього Єгипту, Індії та Персії, а й став власником незвичного кристала у формі жука-скарабея, який йому подарували мідійські маги, та який, на його думку, допоміг йому виправдатися перед жителями свого міста, які звинувачували його у марнотратстві та неповазі до богів.[7] Далі у романі описується віднайдення цього кристалу в сучасний для письменника час у скіфських похованнях на території України[8], та початок його дослідження українськими вченими-фізиками, які паралельно готують запуск спільного українсько-індійського космічного корабля.[9] Вони встановили, що у деяких випадках кристал може багаторазово збільшувати швидкість дії інтегральних мікросхем ком'ютерів при опроміненні його рентгенівським випромінюванням[10], а при опроміненні його іншими видами електромагнітних хвиль кристал видав на екран спостерення зображення останньої битви скіфського царя Атея з македонським царем Філіпом.[11] Учені висловлюють припущення, що кристал-скарабей може бути своєрідним збирачем інформації[12], ймовірно отриманий землянами від іншопланетної цивілізації.[13] Паралельно в романі описується подорож Демокріта до Стародавнього Єгипту, його знайомство з прадавньою мудрістю та таємницями місцевих жерців, зрада близьких знайомих та чудесний порятунок, після якого йому довелось тривалий час перебувати в Стародавній Індії.[14] Далі в романі описується перебування Демокріта в Стародавній Індії, його розмови з місцевими жмудрецями, які відкривають йому таємницю, що кристал-скарабей не єдиний на Землі, а всього на нашій планеті є три подібних предмети, які зможуть поєднати та вивчити представники різних народів Землі у час великого розвитку науки, та коли у всього людства з'явиться розуміння свого призначення у світі.[15] Далі в романі паралельно описується життєпис вченого-енциклопедиста українського походження Аркадія Олександровича Сошенка, який жив у часи Російської імперії. Серед його досягнень, зокрема, був метод визначення центрів стародавній культур, за яким вдалося встановити місцезнаходження столиці стародавніх скіфів Гелона.[16] Український учений також висунув теорію кристалічної будови Землі, на основі якої можна було визначати місця роташування покладів корисних копалин.[17] Проте через його проукраїнські незалежницькі переконання його відкриття не знайшло належної підтримки в царській Росії, й він, не маючи належних джерел прибутку, напередодні Першої світової війни приймає пропозицію британської компанії щодо участі в експедиції з пошуку корисних копалин на території Британської Індії, заснованому на його теорії.[18] До складу цієї експедиції увійшли, за рекомендацією Сошенка, ще троє вихідців з України[19], і вони відбули з Одеси до єгипетської Александрії[20], де до складу експедиції приєднався ще один українець, колишній матрос із панцерника «Потьомкін», який тривалий час проживав на Близькому Сході.[21] Після тривалих приготувань у єгипетському порту експедиція відбула до Бомбея.[22] Після прибуття до Індії Сошенко зустрічається там зі своїм старим індійським знайомим, який розповідає йому про старовинний камінь Чінтамані, який буцімто впав з неба у далекому минулому, уламки якого зберігались у старовинному індійському храмі, зруйнованому під час війн із мусульманськими володарями Індії, жерцями в якому були предки індійського знайомого Сошенка.[23] Сошенко разом із іншими українцями вирішують паралельно із пошуком корисних копалин розпочатки розшуки старовинного храму.[24] Як цікавий факт вони дізнаються, що на боці індійців воював запорозький козак Андрій Почекайбрат, який привіз чашу Грааля (з тексту роману — фрагмент Чінтамані), щоб передати його в індійський храм, щоб усі фрагменти древньої реліквії об'єднати в одне ціле за заповітом його французьких побратимів.[25] Проте Сошенко помирає по дорозі до храму, й експедиція вимушено завершується зі смертю її керівника, а більшість її щоденників після повернення частини українців додому зникають у вирі політичних перетворень цієї епохи.[26] Далі в романі описуються подальше вивчення українськими вченими кристала-скарабея, які приходять до висновку, що зоряний кристал є не тільки зменшеним макетом Землі, а й своєрідним макетом Всесвіту[27], та має здатність до самоорганізації, тобто є своєрідним іншопланетним комп'ютером.[28] до вивчення кристала-скарабея долучаються індійські вчені, які добре вивчили легенду про Чінтамані[29], та на власні очі бачили інші подібні предмети в себе на батьківщині, а також у Великій Британії, звідки їх вивезли англійці під час свого колоніального панування.[30] Окрім того, індійський учений привіз із собою рукопис запорізького козака[31], у якому він розказує про своє знайомство із нащадком альбігойців, які зуміли сховати чашу Грааля[32], проте не зуміли до кінця виконати заповіт альбігойських єпископів, і останнім, хто може виконати цей заповіт, є саме товариш запорожця.[33] Однак француз отримує смертельне поранення в бою, у якому він мав здобути останню частину заповіту[34], і заповідає козакові виконати цей заповіт.[35] Аж більш чим за десять років козак зумів розшукати решту заповіту, знайти чашу Грааля, та довідатись, що її треба доставити в Індію, до Храму Неба.[36] Після довгої подорожі козак зумів дістатися до Індії, проте тривалий час не міг знайти Храм Неба.[37] Паралельно під час експериментів українських учених над кристалом він раптово щезає, одночасно із зникненням чаші на аукціоні в Лондоні.[38] Одночасно українські та індійські дослідники встановили, що чашу Грааля міг доставити до Лондона згаданий вище козак Андрій Почекайбрат, і вона могла бути частиною скарбів Полуботка.[39] Подальші дослідження іншопланетних артефактів вирішено продовжити в Індії, де їх спостерігали востаннє.[40] Українські та індійські вчені спостерігають їх під час старту космічного корабля, створеного ученими цих країн, і їх присутність створює видимість початку нової епохи в історії людства.[41]

Іван Дзюба:

Твір вдало поєднує мотив власне науково-фантастичний з авантурним, пригодницьким… Роман наснажений гуманістичними думками про людство як сім'ю народів, про спільність їхньої долі, про майбутнє, про потребу взаєморозуміння і вселюдської солідарності… «Зоряний кристал» читається з цікавістю й користю. До того ж він один із небагатьох науково-фантастичних творів, у яких відчувається виразна українська національна специфіка: і на рівні матеріалу, і на рівні поетики. Якоюсь мірою він зорієнтований і на наше самопізнання як народу.

Олег Покальчук:

Розглядаючи роман «Зоряний кристал» з літературознавчої точки зору, слід віддати належне блискучій композиції твору, вмілому переплетінню фабули та зграбній побудові карколомного сюжету, який би склав честь будь-якій пригодницькій книжці. Завдяки цьому досягається динаміка викладу, за яким читач стежить з неослабною увагою… Запорізькі козаки й мушкетери, індійські браміни та агенти кайзерівської Німеччини, жерці єгипетських храмів та інші персонажі, повнокровні, живі, переконливі, мандрують сторінками роману.[4]

• Олег Романчук. Зоряний кристал. — Львів : Універсум, 2016. — 276 с. — ISBN 978-966-97563-4-3.

• «Зоряний кристал» на сайті chtyvo.org.ua
• «Зоряний кристал» на сайті «Лаборатория Фантастики» (рос.)
• Загадки Демокріта